На главную страницу кампании
в защиту Дунайского заповедника

Другие номера газет

"Дельта и человек" №1

Письмо Патона Еханурову

   Високошановний Юрію Івановичу!

   За виконання Вашого доручення від 31.12.05 № 68091/1/1-05 до доручення Президента України від 27.12.05 № 1-1/1465 щодо забезпечення функціонування глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море Національна академія наук України вважає за необхідне повідомити таке.
  НАН України неодноразово, починаючи з 1994 року, зверталась до різних державних інстанцій з пропозиціями щодо відновлення судноплавного шляху р. Дунай - Чорне море, а також вирішення питання збереження унікальних природних комплексів Українського Придунав'я. Саме тому НАН України ініціювала розробку Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я, підкреслюючи при цьому, що проблеми Придунайського регіону доцільно вирішувати комплексно, в тому числі і з позиції транспортного забезпечення.
  Сьогодні в Придунайському регіоні має місце досить складна ситуація, викликана, з одного боку, початком робіт з будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море через гирло Бистре - заповідну зону Дунайського біосферного заповідника НАН України, а з іншого - глибокою стурбованістю міжнародного співтовариства та вітчизняних екологічних організацій стосовно дотримання Україною вимог екологічної безпеки та добровільно взятих на себе нашою державою міжнародних зобов'язань щодо захисту унікальних природних комплексів Українського Придунав'я.
  Зараз у нашій державі немає противників відновлення повноцінного суднового ходу р. Дунай - Чорне море. Але саме повноцінного ходу, адже той варіант будівництва, що зараз реалізується, аж ніяк не можна вважати достатньо продуманим і аргументованим. Негативні наслідки такого будівництва, на які вказувала НАН України протягом 2001 - 2005 років, сьогодні починають значною мірою проявлятися. Це, перш за все, значна замулюваність каналу, що буде лише зростати, зміна характеру водного режиму території, швидка заношуваність Жебріянської бухти, яка є стратегічно важливою для держави, тощо.
  Сьогодні варто подумати і над іншими аспектами розпочатого будівництва. Інформація про кількість суден, що проходять по каналу через гирло Бистре, сама по собі ні про що не говорить, адже не наводяться порівняння з кількістю суден, що проходили за аналогічний період по з'єднувальному каналу, та не наводиться їх осадка, порівняння з румунськими суднопроходами здійснюється лише по Сулинському каналу тощо.
  Проведений фахівцями НАН України аналіз показує, що судноплавство на українській ділянці р. Дунай практично не припинялось, транспортний флот українських та іноземних компаній проходив з Чорного моря на р. Дунай і навпаки через технологічний з'єднувальний канал порту Усть-Дунайськ.
  НАН України неодноразово відзначала, що в даний час важко обґрунтувати народногосподарську необхідність створення судноплавного шляху р. Дунай - Чорне море через гирло Бистре, враховуючи, що сьогодні, і особливо в найближчій перспективі, основний вантажопотік по Дунаю йтиме за маршрутом "Амстердам - Констанца". Дельта Дунаю як транспортна артерія, зокрема канал Сулина, вже на найближчу перспективу буде виключена з Дунайського вантажопотоку. Яка в цій ситуації народногосподарська необхідність організації судноплавства по гирлу Бистре?
  При обґрунтуванні так званих дешевих варіантів судноплавних шляхів по рукавах Дунаю не враховується основне положення про те, що вибір варіанта гідротехнічного будівництва має враховувати перспективний обсяг транспортної роботи й поетапне її освоєння. Якщо буде реалізований варіант через гирло Бистре, то максимум через 7 - 10 років через значну заношуваність та замулюваність гирла знову виникне потреба будівництва довгострокового об'єкта. Тому НАН України вважає за доцільне провести ретельне обстеження території будівництва каналу, яка, за нашими даними, значно замулилась. Втрата прохідних глибин показує, що при виборі варіанта суднового ходу через гирло Бистре була допущена помилка.
  Таким чином, висновки про те, що після відкриття експериментально-експлуатаційного прорізу всі наступні капітальні вкладення у будівництво та експлуатацію каналу через гирло Бистре будуть здійснюватися за рахунок власних коштів, зароблених при його експлуатації, недоречні. При сучасному стані суднопроходів, наявній тарифній політиці та більш привабливому стані румунських каналів основні суднопотоки будуть зорієнтовані не на українську частину дельти Дунаю.
  Будівництво глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море здійснюється через територію Дунайського біосферного заповідника НАН України (гирло Бистре), при цьому ігнорується ряд законодавчих норм та існуючий статус заповідника. За останні роки значно змінено стан заповідної території, що існував до початку будівництва каналу, в деяких випадках це зроблено з порушенням чинного законодавства України.
  Слід наголосити також на тому, що подібні роботи ведуться при повному ігноруванні позиції НАН України, в підпорядкуванні якої знаходиться Дунайський біосферний заповідник, який до того ж є біосферним резерватом ЮНЕСКО. Тому посилання на участь провідних інститутів НАН України в розробці техніко-економічного обґрунтування проекту будівництва через гирло Бистре не відповідають дійсності. Позиція НАН України відносно будівництва каналу відома і вона незмінна.
  Не було оголошено тендер на проведення робіт щодо проектування будівництва можливого суднового ходу р. Дунай - Чорне море. Викликає стурбованість і процедура здійснення державної екологічної експертизи техніко-економічного обґрунтування та інвестицій зазначеного варіанта будівництва. Так, в документації, представленій на експертизу, не були належним чином розглянуті питання збереження і охорони червонокнижних видів. Крім того, не було виконано одне з основних завдань екологічної експертизи - оцінка впливу об'єктів експертизи на стан навколишнього природного середовища та якість природних ресурсів. Цим самим порушено принцип наукової обґрунтованості та комплексності екологічної експертизи, не враховано важливі дані про стан екологічної ситуації, що склалася в місці реалізації об'єкта експертизи.
  У жовтні 2003 року в Україні перебували експерти програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" Я.Квет та Рамсарської конвенції Т.Салате. Метою їх візиту було вивчення варіантів будівництва судноплавного шляху р. Дунай – Чорне море у контексті їхнього впливу на статус та функціонування Дунайського біосферного заповідника. У своєму висновку експерти, зокрема, відзначили, що з усіх запропонованих варіантів будівництва варіант через гирло Бистре є найгіршим, тому що він завдасть найбільшої шкоди природному середовищу, а компенсаційні заходи, передбачені особливим статусом захисту території, вимагатимуть великих коштів і часу. Найбільш прийнятним у довгостроковому плані є спорудження каналу за межами динамічної зони дельти шляхом будівництва шлюзованого каналу від Соломонового гирла до Жебріянської бухти у Чорному морі.
  2 лютого 2004 року Президент України підписав Указ № 117 "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника", яким фактично було змінено зонування заповідника та переведено близько тисячі гектарів земель заповідної зони у зону антропогенних ландшафтів з метою врахування транспортних потреб. Переведення частини території з заповідної зони в зону з менш суворим заповідним режимом чинним законодавством України передбачене лише для випадків, коли відповідна територія втратила свої природні якості, які були підставою для надання такого статусу. Згідно з науковими дослідженнями сьогодні немає обґрунтованих підстав для нового перезонування території Дунайського біосферного заповідника. НАН України проект даного Указу не погоджувала.
  Таким чином, розуміючи необхідність будівництва суднового ходу на території України, НАН України вважає, що замовникам та проектантам слід зосередити увагу на опрацюванні на конкурсних засадах усіх можливих альтернативних пропозицій, надавши більшої відкритості цьому процесу. Серед головних критеріїв визначення пріоритетності проектів мають бути не тільки показники їх економічної ефективності з огляду лише на найближчу перспективу, а й, насамперед, їх відповідність нормам чинного законодавства та міжнародним зобов'язанням, добровільно взятим на себе Україною, вимогам екологічної безпеки та довгостроковим інтересам сталого розвитку держави.
  Має бути оголошено тендер на проектування можливого будівництва глибоководного суднового ходу, публічне та прозоре обговорення відповідних альтернативних варіантів, з яких незалежна комісія фахівців має вибрати оптимальний. Перевага має бути надана проекту, що не порушує норм національного законодавства, можливості реалізації якого будуть мінімально залежати від необхідності виконання певних міжнародних процедур, узгодження з міжнародними організаціями та іноземними державами. І, нарешті, враховуючи світовий досвід, будівництво глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море повинно здійснюватись виключно за рахунок недержавних інвестицій.
  НАН України також вважає за доцільне провести об'єктивну екологічну експертизу проекту, залучивши до неї провідних фахівців країни, оцінити дії установ, причетних до проведення екологічної експертизи І та ІІ етапів робіт та розробки проекту організації території Дунайського біосферного заповідника.
  Необхідно спільними зусиллями забезпечити розробку комплексної наукової програми збереження біорізноманіття навколишнього середовища і сталого розвитку Українського Придунав'я та заходів щодо практичної реалізації її висновків і рекомендацій стосовно пріоритетних аспектів подальшої розбудови транспортних комунікацій в регіоні. Значну увагу потрібно приділити налагодженню прикордонного співробітництва України і Придунайських країн та наданню особливого статусу території Українського Придунав'я.
  На думку НАН України, вже зараз при Президенті України доцільно створити спеціальну комісію для вивчення та узагальнення всіх аспектів будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море та проаналізувати ситуацію, що склалася після початку будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море.
  Враховуючи вищезазначене, Національна академія наук України пропонує:
  - припинити будь-які роботи щодо спорудження судноплавного шляху р. Дунай - Чорне море через гирло Бистре до отримання об'єктивної всебічної оцінки цього проекту незалежною комісією за участю експертів НАН України, міжнародних фахівців та представників громадських організацій;
  - скасувати Укази Президента України від 10. 06. 03 № 502 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року "Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року № 861 "Про створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай – Чорне море" та від 02. 02. 04 № 117 "Про розширення території Дунайського біосферного заповідника" як такі, що порушують норми чинного законодавства України та не відповідають міжнародним зобов'язанням, добровільно взятим на себе нашою державою.
  НАН України висловлює сподівання, що екологічна складова стане нарешті важливою ланкою як внутрішньої, так і зовнішньої державної політики України. При цьому за основу будуть взяті принципи та завдання, схвалені міжнародним співтовариством на Конференції ООН з питань навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро та Всесвітньому саміті зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі.

   З глибокою повагою,
   Президент НАН України
академік НАН України
Б. Є. Патон