На главную страницу кампании
в защиту Дунайского заповедника

Другие номера газет

"Дельта и человек" №3-4

Проблема Сасыка: обсудим сообща

  Шановний Павле Миколайовичу! Необхідність вирішення нижчеописаної проблеми назріла давно. Можливо саме зараз, коли до влади прийшли нові прогресивні сили, ми зможемо поставити крапку у довгій низці поневірянь, які випали на долю чудового лиману Сасик і тих людей, що живуть біля нього. Проблема, яка була створена ще за радянських часів і поглибилася в останні роки вже незалежної України, може бути розв’язана найближчим часом, так як десятилітня боротьба разом з кропіткою роботою у напрямку її вирішення велася як громадськими організаціями, так і прогресивними вченими.
  Коротко суть справи: в 1978 році морський лиман Сасик (Одеська область, Татарбунарський район) було відокремлено від Чорного моря дамбою, що призвело до важких еколого-соціальних наслідків. Існуючий багаторічний конфлікт інтересів місцевого населення (заручника створеної ситуації) і меліоративного відомства (замовника будівництва водогосподарського комплексу «Дунай-Дністер-Дніпро»), не вирішувався здебільшого через амбіції та фінансові інтереси чиновників і деяких вчених.
  Незважаючи на всю абсурдність ситуації, довгі роки позиція Мінводгоспу (потім Держкомітету водного господарства) залишалася незмінною: “залишити Сасик прісноводним”, бо це давало можливість отримувати з держбюджету значні кошти. Особливу активність у відстоюванні прісноводного варіанту проявляє начальник Одеського облводгоспу Бузіян Г.Д., він же голова постійної комісії з екології Одеської облради, бо це дає йому змогу маніпулювати бюджетними коштами.
  Віддамбування найбільшого морського лиману північно-західного Причорномор'я призвело до величезних економічних втрат, має негативні соціальні наслідки і породило екологічні проблеми. Без вирішення проблеми, яка полягає в відновленні природного зв’язку Сасика з Чорним морем, неможливий соціально–економічний розвиток нашого району, так як перспективним для Причорномор’я є розвиток курортно-рекреаційної інфраструктури.
   Державні виконавчі органи влади (на той час обіймали посади Р.Боделан, потім С.Гриневецький) порушували Закони України, зокрема “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, та міжнародні конвенції (Орхуську, Рамсарську, Бухарестську). Тривалий час обласні структури, ігноруючи наявні тенденції до погіршення ситуації, не намагалися вирішувати проблему конструктивно, посилаючись на можливі значні капіталовкладення. При цьому, фінансувалися «експертизи на замовлення», оплачувані за рахунок бюджетних коштів. За рахунок природоохоронних коштів виконувалися роботи, які мали негативний природоохоронний ефект. Щороку фінансується фактично неіснуюча система.
  За останні 9 років боротьби за своє право проживати в екологічно безпечному середовищі, яке гарантоване нам Конституцією, ми пройшли довгий шлях і фактично зараз маємо всі необхідні обґрунтування для вирішення цієї проблеми:
  1993 рік – Інститутом проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України (ІПРЕЕД НАНУ) обґрунтовано безперспективність існування Сасика в примусовому, енерговитратному режимі водосховища і необхідність відновлення природного зв’язку з Чорним морем;
  1996 рік – проведено опитування жителів місцевих територіальних громад;
  1997 рік – незалежна екологічна експертиза Сасика та прилеглих територій. Досліджена іхтіопатологічна ситація;
  1999 рік – рішення Татарбунарської районної ради №105 – ХХІІІ від 28.12.99 р. Звернення депутатів районної ради до обладміністрації та облради щодо їх клопотання перед Кабміном України про роздамбування водосховища і відновлення його природного зв’язку з Чорним морем;
  2000 рік – розроблено Концепцію збалансованого розвитку Татарбунарського району. В ній обґрунтовано необхідність екологічного оздоровлення району, в першу чергу, через відновлення природного режиму Сасика, для подальшого соціально-економічного розвитку регіону;
  2001 рік – досліджено рибні ресурси на наявність важких металів та токсикантів в лабораторіях Молдови, Румунії, Германії, Угорщини;
  2001 рік – прийнято рішення Татарбунарської районної ради №163-XXIII від 23.01.01 року, в якому депутати районної ради повторно зверталися до облради та обладміністрації;
  2002 рік - ВКФ “Проектгідробуд” (м.Одеса) розроблено ТЕО “Проекту реабілітації екосистеми лиману Сасик”, що містить попередні розрахунки вартості виробництва робіт;
  2004 рік – розпорядженням №364 від 21.05.04 р. Президія Національної Академії Наук доручила ІПРЕЕД провести дослідження оз.Сасик із залученням відповідних установ НАНУ протягом 2004 – 2005 років;
  2004 рік – у відповідності з рішенням Міністерства охорони навколишнього природного середовища (тема№11/1180/90/2) Українським науково–дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП) виконано роботу “Розробка соціально-економічного та екологічного обґрунтування відновлення гідрологічного режиму оз.Сасик”.

   З висновків проведених робіт констатуємо наступне:
  a. використання води з водосховища Сасик у сучасному стані з метою зрошення неприпустимо.
  b. спостерігається прогресуюче погіршення екологічного стану водойми.
  c. використання рибних запасів водосховища по цілому ряду показників хімічного забруднення неприпустимо.
  Враховуючи негативні наслідки, а саме: погіршення якості грунтів через засолення, фізичний і моральний знос споруд і обладнання (ДДЗС існує 27 років з 27-річного стандарту експлуатації зрошувальних систем), а також екологічну небезпеку незворотності гідробіологічних процесів в озері Сасик, громадськість, вчені, представники влади і населення пропонують вжити невідкладних заходів по припиненню накопичення стокових відходів з Дунаю та пониженню рівня води в Сасику шляхом поновлення природного водообміну з морем.
  Загальна кошторисна вартість комплексного проекту “Ренатуралізації екосистеми лиману Сасик” та виконання робіт - 26 млн. грн. (в цінах 2002 року). При прийнятті позитивного рішення Урядом, є надія, що частину робіт профінансують міжнародні екологічні фонди.
  Уряд має припинити невдалий експеримент, попередити зростання екологічного лиха.

   З повагою,
Голова організації
Ірина Вихристюк

   Вся необхідна інформація щодо проблеми (документи, листи, експертизи, фото та відео матеріали) є в громадській екологічній організації “Відродження”