На главную страницу кампании
в защиту Дунайского заповедника

Другие номера газет

"Дельта и человек" №11

   Опубликованные 26 августа 2005 г. в газетах «Дунайская заря» и «Дельта и человек» материалы, касающиеся разрыва Договора между ДБЗ и КРООР, получают широкий резонанс в среде наших читателей. Эту тему оживленно обсуждают сегодня как местные, так и приезжие охотники. Интересна она и не для охотников. По понятным причинам мы будем стремиться продолжать разговор об этой актуальной теме, информировать читателя о дальнейшем развитии событий. В сегодняшнем номере газеты мы поместили обращение коллектива охотников Килийского ССРЗ к первичным организациям охотников Килийского района с предложением дать оценку положению дел в КРООР в связи с помещенной в районной печати публикацией. Это обращение симптоматично: свое мнение выразил один из наиболее авторитетных и дисциплинированных охотничьих коллективов КРООР.
  Мы также решили разместить в газете отдельные фрагменты из переписки администрации ДБЗ с руководством КРООР. Их следует рассматривать как дополнительное свидетельство того, что решение заповедника разорвать Договор с КРООР по СЖП диктуется не какими-либо минутными эгоистическими соображениями, а является вынужденной и выстраданной мерой.
  Администрация ДБЗ

Избранное из переписки заповедника
с Килийским районным обществом охотников и рыболовов

   «В Договоре от 13.08.99 года между Дунайским биосферным заповедником и КРООР (пункт 2.2.11) четко зафиксировано, что 10% дохода от эксплуатации охотничьих угодий перечисляется заповеднику в последний понедельник сентября, ноября и января.
  Первый платеж в наш адрес (250 грн.) был произведен Вами лишь 13 ноября, после наших неоднократных устных напоминаний…
  Безусловно, что указанные суммы не являются определяющими для бюджета заповедника. Однако срыв проплаты имеет значение…для формирования деловых отношений между нашими организациями» (письмо от 28.12.1999 г. № 162).

   «Администрация Дунайского биосферного заповедника вынуждена уже второй раз (первое письмо от 28.12.99 г.) обратить внимание на допускаемое Вами нарушение пункта 2.2.11 Договора от 13 августа 1999 года…
  Обозначившуюся тенденцию нерегулярности расчетов мы уже склоняемся расценивать как свидетельство необязательности и ненадежности делового партнера…
  …мы также письменно констатируем, что КРООР пока что использует Стенцовско-Жебрияновские плавни крайне неэффективно, и предлагаем Вам, Сергей Иванович, скорректировать деятельность возглавляемой Вами организации с учетом изложенного обстоятельства…
  …Сегодня мы отмечаем, что работа в этом отношении остановилась на уровне формулировок в Договоре, так и не перейдя в практическую плоскость» (письмо от 06.03.2001 г. № 37).

   «…администрация заповедника еще раз письменно констатирует неудовлетворительный уровень партнерских взаимоотношений между Дунайским биосферным заповедником и КРООР, отсутствие у руководства КРООР видимого желания вносить конкретные предложения по вопросу повышения эффективности использования СЖП, как охотугодий, и осуществлять эти предложения на практике. А то, что Вы, Сергей Иванович, за 3,5 месяца не только не предложили свое видение улучшения использования обществом охотников плавней, но и не нашли времени даже на формальный ответ на деловое письмо, ставит перед администрацией естественный вопрос: есть ли вообще позитивная перспектива у заповедника и КРООР по Стенцовско-Жебрияновским плавням?» (письмо от 02.07.2001 г. № 115).

   «…Если взять перечисляемую Вами заповеднику 10-процентную часть ежегодного дохода от эксплуатации СЖП районным обществом охотников и рыболовов, то отдача от одного гектара этих угодий колеблется от 6 копеек в охотсезоне 1999-2000 гг. до 14 копеек в охотсезоне 2001-2002 гг. Нетрудно подсчитать, что затраты на ремонт шлюзов, если их перенести на один гектар площади СЖП, будут равны 43,7 грн., т.е. в сотни раз больше от получаемой заповедником отдачи. А ведь существенные затраты несет заповедник на обеспечение охраны плавней (зарплата трех инспекторов охраны, горюче-смазочные материалы, обмундирование, рации, прибор ночного наблюдения, водный и колесный транспорт и т.д.). Говорить об окупаемости указанных затрат, к сожалению, не приходится.
  …у администрации заповедника скопилось большое количество фактов, в том числе и документальных, что Вами постоянно и злостно не выполняется Договор от 13.08.99 г. Это мы можем легко продемонстрировать как, при необходимости, в судебном заседании, так и широкому кругу охотников и общественности, для их понимания нашей вынужденной необходимости расторжения этого договора и заключения его с другим пользователем» (письмо от 10.06.2002 г. № 117).

   «Вже місяць тому адміністрація Дунайського біосферного заповідника направила в КРТМР лист № 23 від 23.02.04 р., в якому піднімала цілий ряд питань, в тому числі і про біотехнічні заходи, які повинні виконуватись КРТМР в Стенцівсько-Жебриянівських плавнях. До цього часу ніякої відповіді нами не одержано. Необхідно особливо підкреслити, що свого часу Ви вже ігнорували декілька листів адміністрації заповідника, але після мого (директора ДБЗ – ред.) виступу на президії КРТМР з цього приводу, Ви обіцяли перед її членами, що таке більше не повториться.
  Більше того, після отримання нашого листа Вашим працівником – С.А. Івановим були організовані наклепницькі листи на адміністрацію заповідника в адресу голови Одеської облдержадміністрації та Президента НАНУ. Ми зустрічалися з авторами листів, вони підтверджують, що листи були організовані С. Івановим, хоча сам він під ними не підписувався.
  Не даючи в нашому офіційному листі моральної оцінки таких вчинків, ми констатуємо, що з юридичної точки зору Ваші дії являються порушенням договору “Про умови ведення полювання і мисливського господарства на території Стенцівсько-Жебриянівських плавнів” від 10 липня 2002 р.” (лист від 22.03.2004 р. № 37).

   “Заповідник вже втретє вимагає від Вас надати конкретні данні щодо обсягів біотехнічних заходів, які були здійснені КРТМР в Стенцівсько-Жебриянівських плавнях, пов’язаних в першу чергу з покращенням водообміну і проточності плавнів” (лист від 24.03.2004 р. № 40).

   “ Підтвердженням вищеназваного і фактом, який демонструє не з кращого боку стиль роботи Вашої організації, являється виконання Плану біотехнічних заходів в СЖП в період 2002-2003 років в тій їх частині, де йшлося про викошування водної рослинності, відновлення проходів в плавнях і т. ін. Якщо дійсно такі роботи були проведені, то чому відповідні акти щодо цього Ви намагалися підписати у співробітника ДБЗ Стрельченко В.Я. тільки в кінці березня 2004 року(?!).
  ...Звертаємо Вашу увагу і на те, що зроблені за вказівкою мисливствознавця КРТМР Іванова С.А. прокопи в дамбі між Стенцівськими плавнями і Солоним лиманом являють собою приклад партизанських методів вирішення екологічних проблем в Кілійському районі, які не мають нічого спільного з правовим підходом, і їм повинна бути дана принципова оцінка” (лист від 26.04.2004 р. № 67).

   “В своїх листах Ви досить часто посилаєтесь на те, що нібито захищаєте інтереси простих мисливців. На превеликий жаль, ми не маємо змоги безпосередньо спілкуватися з більшістю із них. При цьому констатуємо, що наші співробітники, кандидати наук Жмуд М.Є. та Федоренко В.А. без всякого попередження і запрошення на відповідні засідання, були виключені із складу членів Президії і Ради КРТМР, хоча я впевнений, що фахівці такого рівня могли принести чимало користі в роботі цієї організації. Особисто я (директор заповідника – ред.) був на засіданні президії КРТМР лише один раз, коли ми розбирали Ваше безвідповідальне відношення до виконання пунктів угоди між нашими організаціями і ігнорування офіційних листів адміністрації заповідника з цього приводу. Ще тоді я наголошував, що ми чітко розділяємо інтереси власне мисливців КРТМР і інтереси керівництва КРТМР і підкреслював, що рядові мисливці не можуть бути жертвами особисто Ваших непрофесійних, наклепницьких, а , інколи, і ворожих дій” (лист від 04.08.2004 р. № 121).