ћеждународный —оциально-экологический —оюз ћеждународный —оциально-экологический —оюз
  ќ нас | »стори€ и ”спехи | ћисси€ | ћанифест

—ети ћ—оЁ—

  „лены ћ—оЁ—
   ак стать
  членом ћ—оЁ—

ƒела ћ—оЁ—

  ѕрограммы ћ—оЁ—
  ѕроекты и кампании
   членов ћ—оЁ—

—оЁ—-издат

  Ќовости ћ—оЁ—
  "Ёкосводка"
  √азета "Ѕерегин€"
  ∆урнал ¬ести —оЁ—
  Ѕиблиотека
  ѕериодика ћ—оЁ—

Ќа главную страницу кампании
в защиту ƒунайского заповедника

ƒунайський б≥осферний запов≥дник


”кладач: ∆муд ћихайло ™рофейович, кандидат б≥олог≥чних наук, старший науковий сп≥вроб≥тник ƒунайського б≥осферного запов≥дника ЌјЌ”


Ўановн≥ колеги!
ћ≥н≥стерство транспорту ”крањни н≥€к не лишить ≥дею проведенн€ судноплавного ходу "ƒунай - „орне море" через ƒунайський запов≥дник.
ѕодробиц≥ - у в≥дкритому лист≥:
Ќазва ≥ статус
ћ≥сце розташуванн€
јдм≥н≥стративна структура та в≥домча приналежн≥сть
јдреса дирекц≥њ
ƒиректор
–обота в≥зит-центру
“еритор≥€ та ≥стор≥€ створенн€ запов≥дника
 л≥мат
–ельЇф, г≥дрограф≥€ та г≥дролог≥€
√рунтоутворююч≥ породи та грунти
’арактеристика природних комплекс≥в окремих д≥л€нок
‘лора та рослинн≥сть
“варинний св≥т
≈кскурс≥йн≥ маршрути
Ћ≥тературн≥ джерела ≥нформац≥њ

Ќазва ≥ статус:  ƒунайський б≥осферний запов≥дник - природоохоронна та науково-досл≥дна самост≥йна установа.

ћ≥сце розташуванн€ - крайн≥й п≥вденний зах≥д ”крањни, украњнська частина дельти ƒунаю ( ≥л≥йський адм≥н≥стративний район ќдеськоњ област≥).

јдм≥н≥стративна структура та в≥домча приналежн≥сть: «апов≥дник маЇ службу охорони природи, науковий та еколого-просв≥тний п≥дрозд≥ли, господарчу частину та, частково, службу самоф≥нансуванн€, €к≥ управл€ютьс€ адм≥н≥страц≥Їю. «апов≥дник знаходитьс€ в систем≥ Ќац≥ональноњ акадам≥њ наук ”крањни.

јдреса дирекц≥њ: вул. “атарбунарського повстанн€ 132а, м. ¬илкове ќдеськоњ обл., ”крањна, UA -68355

Ukrainian Danube Biosphere Reserve Tatarbunarskaya Str., 132a, Vilkovo, Kiliya distr., Odessa reg., Ukraine, UA-68355.

ƒиректор: ¬олошкевич ќлександр ћиколайович, кандидат б≥олог≥чних наук
“ел.: 04843 - 2-15-77, 3-11-95
‘акс: 04843 - 2-15-77
E-mail: reserve@odtel.net

Ќа початок стор≥нки



¬≥зит-центр запов≥дника знаходитьс€ в центральн≥й частин≥ м. ¬илкове на вулиц≥ Ќах≥мова, 4 (тел. 04843 - 3-23-40). ÷е окремий будинок з в≥докремленим подв≥р€м. ” в≥зит-цетр≥ маютьс€ ≥нформац≥йн≥, екологопросв≥тн≥, природознавч≥, краЇзнавч≥ експозиц≥њ. «ал в≥зит-центру, м≥стк≥стю близько 35 чолов≥к, обладнаний сучасною теле-в≥деоапаратурою. ћаЇтьс€ в≥деотека ф≥льм≥в природоохоронноњ ор≥Їнтац≥њ. ¬≥зит-центр в≥дкритий €к дл€ м≥сцевих жител≥в, в першу чергу школ€р≥в, так ≥ дл€ гостей запов≥дника та м≥ста.

Ќа початок стор≥нки



«агальна площа дельти ƒунаю складаЇ б≥л€ 5640 кв. км, в тому числ≥ 1200 кв. км приходитьс€ на украњнську частину. ƒунайский б≥осферний запов≥дник, площею 46402,9 га, займаЇ њњ приморську зону. ¬≥н створений Ќаказом ѕрезидента ”крањни в 1998 роц≥ на баз≥ природного запов≥дника Ђƒунайськ≥ плавн≥ї, €кий в р≥зних формах ≥снував з 1976 року.
ƒо передбачених в≥дпов≥дним законом зон б≥осферного запов≥дника вв≥йшли:
  • ¬торинна (морська) дельта  ≥л≥йського рукава ƒунаю (нижче м. ¬илкове) - запов≥дна, буферна зони та зона антропогенних ландшафт≥в;
  • ∆ебр≥€нське пасмо - зона антропогенних ландшафт≥в;
  • —тенц≥всько-∆ебр≥€нськ≥ плавн≥ - зона регульованного запов≥дного режиму;
  • –условий остр≥в ™рмак≥в - буферна зона та зона антропогенних ландшафт≥в;
  • “еритор≥€ прилеглого нед≥ючого рибного господарства - зона антропогенних ландшафт≥в.
ƒунайський б≥осферний запов≥дник маЇ перспективу розширенн€ на вс≥ найб≥льш ц≥нн≥ водно-болотн≥ уг≥дд€ ”крањнського ѕридунавТ €, що  передбачено в≥дпов≥дною ѕрограмою розвитку запов≥дноњ справи в ”крањн≥ на 2001-15 роки. ƒл€ цього вони зарезервован≥ спец≥альним Ќаказом ѕрезидента ”крањни.

Ќа початок стор≥нки



 л≥мат запов≥дника пом≥рно континентальний з в≥дносно короткою ≥ теплою зимою та тривалим жарким л≥том. «има найчаст≥ше триваЇ з середини грудн€ по першу декаду березн€. Ћ≥то починаЇтьс€ у перш≥й декад≥ травн€ та триваЇ до третьоњ декади вересн€.

—ередньом≥с€чна температура найжарк≥шого м≥с€ц€ липн€ становить 23 Т— з абсолютним максимумом в 39 Т —. —ередньом≥с€чна температура с≥чн€ коливаЇтьс€ в≥д -1 Т — до -5 Т —. –≥чна ампл≥туда середньодобових температур с€гаЇ 41,5 Т —, а абсолютна - 70 Т —. “ривал≥сть сон€чноњ рад≥ац≥њ перевищуЇ 2300 год./р≥к. Ѕезморозний пер≥од триваЇ до 200 д≥б, вегетац≥йний - до 235-245 дн≥в.

–≥чна сума опад≥в коливаЇтьс€ в д≥апазон≥ в≥д 300 до 700 мм ≥ в середньому становить близько 400 мм. ¬ипаровуванн≥сть звичайно в два рази перевищуЇ к≥льк≥сть опад≥в ≥ становить б≥л€ 800 мм/р≥к. —ередньор≥чна температура води в дунайських руслах складаЇ 12,7 Т —. –≥чков≥ води найб≥льш прогр≥т≥ в липн≥-серпн≥, коли њх температура в середньому становить 24,1 Т— з максимумом в 27,6Т—.

Ќа початок стор≥нки



–ельЇф запов≥дника р≥внинний, поверхн≥сть майже горизонтальна з невеликим п≥двищенн€м в п≥вн≥чн≥й частин≥. Ќайб≥льш високими природними елементами територ≥њ Ї п≥счан≥ дюни ∆ебр≥€нського пасма, приморськ≥ та прируслов≥ гр€ди. «а останн≥ дес€тир≥чч€ в результат≥ складуванн€ грунту в≥д ≥нтенсивних днопоглиблювальних роб≥т в п≥вничн≥й частин≥ дельти в район≥ порту ”сть-ƒунайськ виникли штучно п≥двищен≥ рельЇфн≥ елементи.

¬ г≥дролог≥чному план≥ дунайська дельта маЇ добре розвинену систему рукав≥в, першого та другого пор€дк≥в. ѕри цьому м≥жруслов≥ дельтов≥ острови мають блюдцепод≥бну форму за рахунок п≥двищених прируслових (зформувалис€ в результат≥ в≥дклад≥в мулу в повеневий пер≥од на берегах водоток≥в) та приморських (виникли внасл≥док хвильовоњ активност≥ мор€ ≥з морського п≥ску та твердого стоку р≥ки) природних позитивних елемент≥в дельтового рельЇфу.

√≥дролог≥чн≥й режим запов≥дних територ≥й майже повн≥стю зумовлений г≥дролог≥Їю ƒунаю. ѕрот€гом року р≥ка приносить в гирлову область в середньому близько 203 куб. км води. «начно б≥льше половини цього об Т Їму приходитьс€ на  ≥л≥йський рукав, €кий живить запов≥дн≥ уг≥дд€. –≥вень води в дельт≥ значно зм≥нюЇтьс€ по сезонам. Ќайбагатоводн≥ш≥ м≥с€ц≥ - кв≥тень, травень ≥, частково, червень. Ќайменший ст≥к приходитьс€ на вересень - жовтень. ѕ≥двищенн€ фонового р≥вн€ „орного мор€, €ке спостер≥гаЇтьс€ в останн≥ дес€тир≥чч€, поширилос€ ≥ на дельту ƒунаю. “ак, за пер≥од з 1963 по 1992 роки в≥н б≥л€ м≥ста ¬илкове (18 км в≥д мор€) зр≥с на 17 см.

Ќа   р≥вень води в дельт≥ ƒунаю значно впливають зг≥нно-наг≥нн≥ €вища. ¬ виключних випадках п≥д њх впливом вода в дельт≥ може п≥дн≥матись на метр ≥ нав≥ть б≥льше. ѕри цьому п≥дсолена морська вода в придонному шар≥ нер≥дко дос€Ї м. ¬илкове.

Ќа початок стор≥нки



ѕервинна дельта ƒунаю сформувалас€ в п≥сл€льодниковий пер≥од ≥з твердого стоку р≥ки на м≥сц≥ ƒревнЇдунайського лиману. ¬торинна (морська) дельта  ≥л≥йського рукава, що знаходитьс€ нижче м. ¬илкове, в геолог≥чному план≥ досить молода. ѓњ в≥к становить т≥льки б≥л€ 400 рок≥в. —творена вона на морських м≥линах головним чином в≥дкладами твердого стоку р≥ки з дом≥шками п≥ску морського походженн€.

√рунти дельти сформувалис€ на баз≥ р≥чкового алюв≥ю та морського п≥счаного субстрату в результат≥ дерново-лучного процесу в умовах сильного та тривалого зволоженн€. ƒл€ дельтових уг≥дь найб≥льш характерн≥ лучн≥, лучно-болотн≥, болотн≥ грунти та солончаки. «а механичн≥м складом вони, переважно, важкосуглинист≥ та глинист≥. Ќа болотн≥ грунти в дельт≥, природно, приход€тьс€ найб≥льш≥ площ≥. ‘ормуютьс€ вони практично на вс≥х занижених д≥л€нках. Ћучно-болотн≥ грунти займають присхилов≥ д≥л€нки прируслових гр€д ≥ формуютьс€ в умовах тривалого затопленн€. «начн≥ площ≥ в дельт≥ займають новоутворен≥ в≥дклади приморських к≥с ≥ прибережних смуг остров≥в. ¬они звичайно Ї б≥дними на гумус та в≥дзначаютьс€ невеликою вологоЇмк≥стю. Ќа алюв≥альних в≥дкладах заплави ƒунаю сформувалис€ дернов≥ грунти р≥зних тип≥в. «асолен≥ грунти представлен≥ солончаками, в €ких легкорозчинн≥ сол≥ знаход€тьс€ на поверхн≥.

Ќа початок стор≥нки



як уже в≥дм≥чалось вище, територ≥€ ƒунайського б≥осферного запов≥дника складаЇтьс€ з 5-и в≥дносно в≥докремлених д≥л€нок, €к≥, звичайно, в≥др≥зн€ютьс€ еколог≥чною ц≥нн≥стю та характеристиками природних комплекс≥в.

¬торинна (морська) дельта  ≥л≥йського рукава ƒунаю (нижче м. ¬илкове)
÷е найц≥нн≥ша д≥л€нка запов≥дника. ќсобливо велике природоохоронне значенн€ маЇ њњ передн≥й край, де непреривно йдуть ≥нтенсивн≥ процеси дельтоутворенн€. —еред ус≥х великих дельт середземноморського та чорноморського басейн≥в, вторинна дельта  ≥л≥йського рукава ƒунаю найменше зм≥нена людською д≥€льн≥стю ≥ природн≥ процеси дельтоутворенн€ виражен≥ тут в найб≥льш≥й м≥р≥. —в≥дченн€м цих процес≥в Ї нов≥ острови та коси, що пост≥йно створюютьс€ у приморськ≥й зон≥ дельти. ¬ цьому криЇтьс€ ≥стинно ун≥кальна ц≥нн≥сть ƒунайського б≥осферного запов≥дника.

¬ план≥ збереженн€ б≥ор≥зноман≥тност≥ найб≥льше значенн€ в ц≥й д≥л€нц≥ запов≥дника маЇ мозањчна приморська смуга з прилеглими м≥линами. ÷е сам≥ ц≥нн≥ в природоохоронному план≥ уг≥дд€ ус≥Їњ украњнськоњ частини дельти. “ут практично зосереджений основний €к ресурсний, так ≥ видовий потенц≥ал запов≥дника. —воЇр≥дними оазисами б≥ор≥зноман≥тност≥ в дельт≥ Ї розташован≥ вздовж водоток≥в прируслов≥ заполавн≥ л≥си. јле майже суц≥льн≥ очеретово-осоков≥ зарост≥, €кими представлен≥ основн≥, в≥ддален≥ в≥д мор€, площ≥ дельтових остров≥в в цьому план≥ значно б≥дн≥ш≥.

∆ебри€нське пасмо
Ќа фон≥ плавн≥в ц€ територ≥€ запов≥дника значно в≥др≥зн€Їтьс€ в рельЇф≥ ≥ €вл€Ї собою потужн≥ в≥дклади п≥ску з прошарками пилуватого п≥ску. –ельЇф ц≥Їњ д≥л€нки сильно диференц≥йований на слобозадернован≥ п≥счан≥ кучугури з в≥дносною висотою до 4-х метр≥в та м≥жгривнев≥ зниженн€. Ќа жаль, основна частина пасма вкрита штучними р≥знов≥ковими насадженн€ми сосни кримськоњ. јле й в цих умовах ∆ебр≥€нське пасмо ще збер≥гаЇ значний природоохоронний потенц≥ал, в першу чергу за рахунок р≥дк≥сних псамоф≥тних природних комплекс≥в. ÷ьому в значн≥й м≥р≥ допомагаЇ диференц≥йованн≥сть рельЇфу ≥ ≥нших еколог≥чних фактор≥в та њх динам≥чн≥сть. ѕевну природоохоронну, еколог≥чну та наукову ц≥нн≥сть також мають екосистеми та њх сукцес≥њ п≥дростаючого р≥знов≥кового соснового л≥су. “ак наприклад, тут формуЇтьс€ досить ц≥кав≥й дл€ региону л≥совий орн≥токомплекс.

—тенц≥всько-∆ебр≥€нськ≥ плавн≥
÷е досить ц≥нний природний комплекс ƒунайського б≥осферного запов≥дника. Ќезважаючи на те, що ц€ д≥л€нка заплави повн≥стю одамбована ≥ њњ г≥дролог≥чний режим в значн≥й м≥р≥ штучно регулюЇтьс€, ще б≥л€ 10 рок≥в тому тут гн≥здилось до 50% де€ких фонових водоплавних та б≥л€водних птах≥в вс≥Їњ украњнськоњ частини дельти ƒунаю. ѕроте зараз екосистема плавн≥в сильно деградована, головним чином за рахунок значного накопиченн€ в н≥й живих та в≥дмерлих решток очерету, €к≥ зайн€ли до 40% об Їму води в уг≥дд≥ ≥ стали причиною багатьох еколог≥чних та економ≥чних проблем. ÷€ територ≥€ потре буЇ нев≥дкладних заход≥в по њњ еколог≥чному в≥дновленню.

ќстр≥в ™рмак≥в
ќдамбуванн€ острова та невдало регульований г≥дролог≥чний режим зумовили зам≥тне осушенн€ та засоленн€ значноњ частини цього уг≥дд€. ÷е призвело до значних еколог≥чних зм≥н в його природних комплексах. –азом з тим, утворенн€ на остров≥ чималих д≥л€нок з елементами степовоњ рослинност≥ зумовили по€ву тут досить р≥дкого на п≥вдн≥ ”крањни степового ентомокомплексу. ¬елике природоохоронне значенн€ маЇ остр≥вний природний заплавний л≥с, €кий ще в значн≥й м≥р≥ збер≥гс€ в позадамбовому простор≥. ¬ зимовий пер≥од в≥дкрит≥ д≥л€нки острова мають велике значенн€ дл€ зим≥вл≥ палеарктичних вид≥в гусей, в першу чергу б≥лолобого та червоноволоњ казарки.

“еритор≥€ прилеглого нед≥ючого рибного господарства
÷€ д≥л€нка включена в запов≥дник з перспективою њњ еколог≥чного в≥дновленн€. ¬ тепер≥шн≥й час лише незначна њњ частка використовуЇтьс€ в господарських ц≥л€х в €кост≥ с≥льськогосподарських уг≥дь. Ќа основн≥й площ≥ спостер≥гаютьс€ вторинн≥ сукцес≥њ. ћайбутнЇ ц≥Їњ територ≥њ залежить в≥д багатьох фактор≥в. « природоохоронноњ точки зору найб≥льш доц≥льним було б њњ в≥дновленн€ в €кост≥ заплавних уг≥дь.

Ќа початок стор≥нки



‘лора ƒунайського б≥осферного запов≥дника нараховуЇ б≥л€ 950 вид≥в судинних рослин, €к≥ належать до 371 роду та 97 родин. —еред них значно переважають трав€нист≥ види (96,7%). ќсновне €дро видового складу рослин утворюЇ л≥торальний флористичний комплекс. Ќайб≥льшим р≥зноман≥тт€м в≥др≥зн€Їтьс€ флора ∆ебр≥€нського п≥счаного пасма. —пектр пров≥дних родин складають јйстров≥, «лаков≥, Ѕобов≥, ќсоков≥, ’рестоцв≥тн≥, Ћободов≥, √воздичн≥, √убоцв≥тн≥, √речков≥, «онтичн≥, ∆овтецев≥, Ўорстколист≥, на €ких приходитс€ б≥льше половини вс≥х вид≥в. ѕереважна б≥льш≥сть вид≥в рослин запов≥дника належить до ентомоф≥льноњ групи.

¬ еколог≥чному аспект≥ у склад≥ флори запов≥дника переважають мезоф≥ти (23,3%), ксеромезофити (21,0%), мезоксероф≥ти (17,0%) та г≥гроф≥ти (13,2%). ¬они складають рослинн≥сть трав€них бол≥т та болотистих лук, €к≥ займають в запов≥днику найб≥льш≥ площ≥.

” склад≥ флори запов≥дника нал≥чуЇтьс€ 65 ендем≥чних вид≥в чорноморсько-касп≥йського ендем≥чного комплексу. ¬они в≥днос€тьс€ до 44 род≥в та 21 родини. 16 вид≥в рослин занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни. ¬ запов≥днику знаход€тьс€ найб≥льш≥ в ”крањн≥ зарост≥ вод€ного гор≥ха плаваючого та меч-трави болотноњ.

«начним числом представлен≥ адвентивн≥ види - 13,3%. ¬они, головним чином, приурочен≥ до мел≥орованих земель, а також в значн≥й к≥лькост≥ трапл€ютьс€ на алюв≥альних д≥л€нках приморських гр€д.

–ослинн≥сть запов≥дника €вл€Ї собою територ≥ально ц≥л≥сну, але генетично р≥знор≥дну сукупн≥сть р≥зних њњ тип≥в: болотноњ, водноњ, лучноњ, галоф≥тноњ, л≥совоњ та псамоф≥тноњ. ѕров≥дним фактором, €кий визначаЇ територ≥альний розпод≥л та сп≥вв≥дношенн€ угрупувань р≥зних тип≥в Ї г≥дролог≥чний режим та ≥нтенсивн≥сть алюв≥ального процесу.
ќчерет звичайний - основна рослина ƒунайськоњ дельти, у де€ких м≥сц€х дос€гаЇ розм≥р≥в бамбука

ќсновним компонентом рослинного покриву б≥осферного запов≥дника Ї болотна рослинн≥сть, €ка займаЇ б≥льше половини його територ≥њ. ƒруге м≥сце належить водн≥й рослинност≥. ¬она представлена неукор≥неними в≥льноплаваючими, укор≥неними зануреними, укор≥неними з плаваючими листками та пов≥тр€новодними формами. Ћучна рослинн≥сть займаЇ р≥внинн≥ д≥л€нки прируслових та заплавних гр€д ≥ представлена угрупуванн€ми болотистих, засолених, справжн≥х та остепнених лук.

«начн≥ площ≥ займаЇ псамоф≥тна рослинн≥сть. ќсновн≥ њњ масиви приурочен≥ до п≥счаних арен ∆ебр≥€нського приморського пасма.

Ћ≥сова рослинн≥сть запов≥дника Ї характерним елементом плавн≥в дельти ƒунаю, хоч ≥ не займаЇ в н≥й значних площ. ” њњ склад≥ переважають р≥зн≥ види верб. —еред них найб≥льш звичайн≥ верба б≥ла та верба ломка. „агарникова рослинн≥сть, €к ≥ л≥сова Ї також характерним елементом дельти. ¬она п≥дрозд≥л€Їтьс€ на чагарникову заплавну та чагарникову приморську. Ќайб≥льш характерним видом чагарниковоњ приморськоњ рослинност≥ Ї обл≥пиха крушиновидна. ѓњ зарост≥ в запов≥днику найб≥льш≥ серед природних в ”крањн≥. —олонцева та солончакова рослинн≥сть не Ї характерним елементом плавн≥в ƒунаю ≥ представлена досить незначними площами.

ƒл€ територ≥њ запов≥дника на сьогодн≥ в≥домо 39 вид≥в гриб≥в, €к≥ належать до 21 роду. ÷е далеко неповний њх список, так €к детальн≥ м≥колог≥чн≥ обстеженн€ данноњ територ≥≥ практично не проводились.

Ќа початок стор≥нки



ѕо к≥лькост≥ вид≥в фауни дельта ƒунаю Ї чи не найбагатшим м≥сцем у сучасн≥й ™вроп≥. ƒосить повно тваринний св≥т представленний ≥ на територ≥њ ƒунайського б≥осферного запов≥дника.

ƒл€ запов≥дника в≥домо 1937 вид≥в комах, серед €ких 40 занесено до ™вропейського червоного списку та „ервоноњ книги ”крањни. ѕричому, по оц≥нках експерт≥в, це лише значно менше половини вс≥х комах, що реально мешкають на його територ≥њ. «агальна к≥льк≥сть останн≥х оц≥нюЇтьс€ в 5,5 тис€ч. ÷≥каво, що серед ви€влених дл€ запов≥дноњ територ≥њ вид≥в комах 7 Ї новими дл€ науки.

‘ауна риб запов≥дника нараховуЇ 90 вид≥в, €к≥ належать до 30 родин. ѕри цьому в запов≥дних водах зустр≥чаютьс€ вс≥ 7 вид≥в риб ≥з ™вропейського червоного списку. ј серед 32 вид≥в риб, занесених до „ервоноњ книги ”крањни, тут мешкаЇ 15. —еред них ≥ б≥луга - найб≥льша серед риб, що мешкають в пр≥сних водах. ќсобливу роль ƒунай, в тому числ≥ ≥ запов≥дна акватор≥€, в≥д≥грають дл€ збереженн€ чорноморських стад прох≥дних осетрових риб. —еред вс≥х р≥чок „орноморського басейну т≥льки в ƒунањ ще збер≥гс€ њх природний нерест. ѕромислов≥ запаси основних вид≥в р≥чкових риб п≥сл€ широкомасштабного обвалуванн€ пойми в 1960-70-х роках, що призвело до втрати близько 30 тис€ч га нерестилищ, значно скоротилис€.

‘ауна земноводних запов≥дника та найближчих прилеглих територ≥й нараховуЇ 11 вид≥в та 11 п≥двид≥в, €к≥ належать до 2 р€д≥в, 6 родин ≥ 6 род≥в. ѕлазун≥в дл€ запов≥дних територ≥й в≥домо 5 вид≥в та 6 п≥двид≥в, €к≥ належать до 2 р€д≥в, 3 родин ≥ 5 род≥в. —еред земноводних найб≥льш чисельними Ї озерна та њстивна жаби, звичайна квакша та дунайський тритон, а серед плазун≥в - болотна черепаха та звичайний вуж. —еред ц≥Їњ групи тварин види, що занесен≥ до ™вропейського червоного списку та „ервоноњ книги ”крањни в запов≥днику в≥дсутн≥.
√н≥здо пел≥кана рожевого на приморськ≥й кос≥
(фото ƒунайського б≥осферного запов≥дника)

Ќайчисельн≥шою та найважлив≥шою €к в природоохоронному, так ≥ еколог≥чному та економ≥чному план≥ групою хребетних тварин запов≥дника Ї птахи. “≥льки з 1983 року њх на тепер≥шн≥й територ≥њ б≥осферного запов≥дника в≥дм≥чено 257 вид≥в, що становить б≥л€ 63% орн≥тофауни ”крањни. ј всьго в дельт≥ ƒунаю за весь час спостережень зареЇстровано б≥льше 320 њх вид≥в. «вичайно, зустр≥ч≥ значноњ к≥льк≥ст≥ ≥з тих, що ще не в≥дм≥чен≥ на запов≥дн≥й територ≥њ досить ймов≥рн≥. ѕро далеко неповний ≥снуючий список орн≥тофауни запов≥дника св≥дчить реЇстрац≥€ на розташованному приблизно в 22 км в мор≥ в≥д його морськоњ границ≥ остров≥ «м≥њному 236 вид≥в пт≥х≥в, не менше 20 з €ких нев≥дом≥ дл€ запов≥дника.
ѕел≥кани рожев≥ у дельт≥ ƒунаю все ще звичайн≥.

« 5-и д≥л€нок запов≥дника найб≥льше видове р≥зноман≥тт€ птах≥в характерно дл€ вторинноњ дельти  ≥л≥йського рукава - 220 вид≥в. ƒал≥ в цьому р€ду сл≥дують —тенц≥всько-∆ебр≥€нськ≥ плавн≥, ∆ебр≥€нське пасмо, остр≥в ™рмак≥в та територ≥€ ставкового господарства.

—еред зареЇстрованих на запов≥дн≥й територ≥≥ 257 вид≥в птах≥в 44 (17,1%) занесено до ™вропейського червоного списку та „ервоноњ книги ”крањни. Ќайб≥льша њх к≥льк≥сть трапл€Їтьс€ у вторинн≥й дельт≥  ≥л≥йського рукава ƒунаю - 37. ƒещо менше - 35 - в≥дом≥ дл€ —ценц≥всько-∆ебр≥€нських плавн≥в, 28 - дл€ ∆ебр≥€нського пасма, 25 - острова ™рмак≥в та зовс≥м незначна к≥льк≥сть дл€ ставкового господарства.
—пец≥альний будиночок дл€ спостереженн€ за птахами - вигл€д з води
(фото ¬. ћ. ћалих)

—еред колон≥альн≥х птах≥в територ≥€ ƒунайського б≥осферного запов≥дника найб≥льш вагома дл€ малого баклана - до 700 пар, що становить б≥л€ 6% св≥товоњ попул€ц≥њ виду, та ковпика (косар€) - до 360 пар. ƒосить численн≥ в запов≥днику великий баклан, с≥ра, руда, мала та велика б≥л≥ чапл≥, квак, р≥чковий та р€бодзьобий кр€чки.

—савц≥ в запов≥днику представлен≥ 42 видами. —еред них 6 (14,3%) занесено до ™вропейського червоного списку та 13 (31,0%) - до „ервоноњ книги ”крањни. ƒл€ таких ≥з них €к норка Ївропейська та к≥т л≥совий дунайськ≥ дельтов≥ уг≥дд€ Ї дуже важливими дл€ њх виживанн€ в Ївропейському масштаб≥. ќкрем≥ види ссавц≥в на запов≥дн≥й територ≥њ мають певне мисливське та промислове значенн€. ѓх рац≥ональна експлуатац≥€ доц≥льна в в≥дпов≥дних зонах запов≥дника. ÷е, в першу чергу, ондатра та свин€ дика.

Ќа початок стор≥нки



¬≥дв≥дувачам запов≥дника, окр≥м екскурс≥й по   в≥зит-цетру, пропонуЇтьс€ ц≥лий р€д описаних нижче маршрут≥в в найц≥кав≥ш≥ куточки украњнськоњ частини дельти ƒунаю.

ЂЌќ¬ј «≈ћЋяї ƒунай щор≥чно виносить в „орне море м≥льйони тон мулу. Ќа передньому морському крањ дельти з нього створюютьс€ нов≥ коси та острови. ¬они становл€ть саму молоду природну сушу ™вропи. ¬ам пропонуЇтьс€ р≥дк≥сна можлив≥сть потрапити в число перших њњ в≥дв≥дувач≥в з отриманн€м в≥дпов≥дного ≥менного ƒиплому. ¬≥льна природна стих≥€ другоњ по величин≥ р≥ки ™вропи, царство птах≥в та води залишать у ¬ас незабутн≥ враженн€.

Ђ≈ ќЋќ√≤„Ќј —“≈∆ ј ЂЋ≈Ѕ≈ƒ»Ќ јїї ƒельта ƒунаю - р≥дк≥сний куточок ™вропи, де природа розвиваЇтьс€ за своњми в≥чними законами. «ахоплююч≥ почутт€ охоплюють в≥дв≥дувача в≥д спостереженн€ ≥стинно первозданноњ природи в ус≥й   њњ велич≥.  олон≥њ птах≥в, р≥знолике пташине населенн€ на морських м≥лководд€х, природний заплавний л≥с в поЇднанн≥ з≥ зручн≥стю п≥шоњ подорож≥ по вдало прокладен≥й дерев€н≥й стежц≥, зручний та чималий будиночок дл€ спостережень за птахами доставл€ть ¬ам багато приЇмних хвилин.

Ђ«јѕќ¬≤ƒЌ≈ ћќ–—№ ≈ ”«Ѕ≈–≈∆∆яї ƒв≥ стих≥њ - одна ≥з самих великих р≥чок ™вропи та „орне море в≥ками трудилис€ над створенн€м ƒунайськоњ дельти. ƒ€куючи запов≥данню цей куточок незайманноњ природи майже не зазнав впливу людськоњ д≥€льност≥. ѕервозданне безлюдне морське узбережж€ з широким п≥счаним пл€жем, одне ≥з самих великих в украњнськ≥й частин≥ дельти заплавне озеро з багатогектарними зарост€ми вод€них л≥л≥й та вод€ного гор≥ха, царство птах≥в не зможуть н≥кого залишити байдужими до цих природних див.

ЂЌ”Ћ№ќ¬»…  ≤Ћќћ≈“–ї ѕо територ≥њ 8 держав несе ƒунай своњ могутн≥ води. ѕодолавши майже 2900-к≥лометрову дистанц≥ю, повноводна р≥ка зустр≥чаЇтьс€ з „орним морем. ÷е маг≥чне м≥сце прит€гуЇ м≥льйони жител≥в ƒунайського басейну. јле далеко не вс≥м ≥з них пощастило в≥дв≥дати його. ¬ам надаЇтьс€ така р≥дк≥сна можлив≥сть. ѕервозданна природа, безлюдний приморський пл€ж, новостворенн≥ на морських м≥линах острови та коси, багатоголике пташине царство, заспоко€ть, розслабл€ть ≥ доставл€ть задоволенн€ кожному в≥дв≥дувачу.

ѕо замовленню гостей, в залежност≥ в≥д њх побажань та ≥нтерес≥в, а також можливостей запов≥дника дл€ ¬ас можуть бути орган≥зован≥ спец≥альн≥ тури вих≥дного дн€, а також високоспец≥ал≥зован≥ подорож≥ так≥ €к спостереженн€ за найц≥кав≥шими видами птах≥в, знайомство з традиц≥€ми м≥сцевого рибного промислу, м≥сливськ≥ тури (в дозволенних дл€ полюванн€ м≥сц€х) та ≥нше. ƒл€ розвитку такоњ д≥€льност≥ в запов≥днику в≥дведен≥ спец≥альн≥ зони, де в першу чергу в ≥нтересах природи туристичне навантаженн€ на кожну д≥л€нку ретельно нормуЇтьс€. ¬ результат≥ тут ¬и н≥коли не побачите сл≥д≥в перебуванн€ попередн≥х груп. ѕамТ €тайте, що в≥дв≥давши в €кост≥ туриста ƒунайський б≥осферний запов≥дник, ¬и не т≥льки отримаЇте ≥стинне задоволенн€, але й допоможете збереженню найц≥нн≥ших природних скарб≥в дунайськоњ дельти, ориг≥нальноњ культури м≥сцевого населенн€.

Ќа початок стор≥нки



  1. јлександров Ѕ. √. та ≥нш≥. Ѕ≥ор≥зноман≥тн≥сть ƒунайського б≥осферного запов≥дника, збереженн€ та управл≥нн€ (ред. ё.–. Ўел€г-—осонко).  ињв - Ќаукова думка, ≤нтер≈ко÷ентр, 1999. - 702 с.
  2. ¬олшкевич ќ.ћ., ∆муд ћ.™., “итарь ¬.ћ. ƒунайський б≥осферний запов≥дник. ѕлан управл≥нн€ (менеджментплан).  ињв - ¬илкове, 1999. - 64 с.
  3. ∆ива ”крањна. ≈колог≥чний бюлетень, 1998. - є 4-5. 16 с.
  4. Ўел€г-—осонко ё.–., ƒубына ƒ.¬. √осударственный заповедник Ђƒунайские плавниї.  иев : Ќаукова ƒумка, 1984. - 288с.
  5. Zhmud M. Ye. The present-day conditions of the vetlands in the Ukrainian Danube Delta. In: H.J. Nijland (ed.) Dealing with nature in deltas. Proceedings Wetland Management Symposium. Lelystad, The Netherlands 1998. RIZA Report 99.011. Institute for Inland Water Management and Waste Water Treatment RIZA, Lelystad, 1999. - P. 143 - 156.
  6. Zhmud M., Voloshkevich F. Ukrainian Part of the Transfrontier Danube Delta Biospere Reserve   // The Danube Delta Biosphere Reserve, Romania/Ucraine. - Kyiv, 1999. - P.29 - 46.

    * ¬ текст≥ також використан≥ ран≥ше не опубл≥кован≥ матер≥али укладача.

Ќа початок стор≥нки



–°–њ–µ—Ж–Є–∞–ї—М–љ—Л–µ –њ—А–Њ–µ–Ї—В—Л

–≠–Ї–Њ–Я—А–∞–≤–Њ - –і–ї—П –Я—А–Є—А–Њ–і—Л –Є –ї—О–і–µ–є

–≠–Ї–Њ–Я—А–∞–≤–Њ

–≠–Ї–Њ—А–µ–њ–Њ—А—В—С—А -
   –Ч–µ–ї—С–љ—Л–µ –љ–Њ–≤–Њ—Б—В–Є

–°–Є—Б—В–µ–Љ–∞ –і–Њ–±—А–Њ–≤–Њ–ї—М–љ–Њ–є —Б–µ—А—В–Є—Д–Є–Ї–∞—Ж–Є–Є

–°–Є—Б—В–µ–Љ–∞
   –і–Њ–±—А–Њ–≤–Њ–ї—М–љ–Њ–є
   —Б–µ—А—В–Є—Д–Є–Ї–∞—Ж–Є–Є

–ѓ—А–Љ–∞—А–Ї–∞
   —Н–Ї–Њ—В–µ—Е–љ–Њ–ї–Њ–≥–Є–є

–≠–Ї–Њ–ї–Њ–≥–Є—П –Є –±–Є–Ј–љ–µ—Б

–Ч–љ–∞–є, —З—В–Њ –њ–Њ–Ї—Г–њ–∞–µ—И—М

–Ч–∞ –±–Є–Њ–±–µ–Ј–Њ–њ–∞—Б–љ–Њ—Б—В—М

–Ю–±—Й–µ—Б—В–≤–µ–љ–љ—Л–µ
   —А–µ—Б—Г—А—Б—Л
   –Њ–±—А–∞–Ј–Њ–≤–∞–љ–Є—П

–Ш–љ—Д–Њ—А–Љ–∞—Ж–Є–Њ–љ–љ—Л–µ –њ–∞—А—В–љ—С—А—Л:

Forest.RU - –Т—Б—С –Њ —А–Њ—Б—Б–Є–є—Б–Ї–Є—Е –ї–µ—Б–∞—Е –Ч–∞ –±–Є–Њ–±–µ–Ј–Њ–њ–∞—Б–љ–Њ—Б—В—М –°–Њ–≤–µ—В –њ—А–Є –Я—А–µ–Ј–Є–і–µ–љ—В–µ –†–Њ—Б—Б–Є–є—Б–Ї–Њ–є –§–µ–і–µ—А–∞—Ж–Є–Є –њ–Њ —Б–Њ–і–µ–є—Б—В–≤–Є—О —А–∞–Ј–≤–Є—В–Є—О –Є–љ—Б—В–Є—В—Г—В–Њ–≤ –≥—А–∞–ґ–і–∞–љ—Б–Ї–Њ–≥–Њ –Њ–±—Й–µ—Б—В–≤–∞ –Є –њ—А–∞–≤–∞–Љ —З–µ–ї–Њ–≤–µ–Ї–∞ –¶–µ–љ—В—А —Н–Ї—Б—В—А–µ–Љ–∞–ї—М–љ–Њ–є –ґ—Г—А–љ–∞–ї–Є—Б—В–Є–Ї–Є

–Ю–±–Љ–µ–љ –±–∞–љ–љ–µ—А–∞–Љ–Є