Международный Социально-экологический Союз Международный Социально-экологический Союз
  О нас | История и Успехи | Миссия | Манифест

Сети МСоЭС

  Члены МСоЭС
  Как стать
  членом МСоЭС

Дела МСоЭС

  Программы МСоЭС
  Проекты и кампании
   членов МСоЭС

СоЭС-издат

  Новости МСоЭС
  "Экосводка"
  Газета "Берегиня"
  Журнал Вести СоЭС
  Библиотека
  Периодика МСоЭС

На главную страницу кампании
в защиту Дунайского заповедника

Дунайський біосферний заповідник


Укладач: Жмуд Михайло Єрофейович, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Дунайського біосферного заповідника НАНУ


Шановні колеги!
Міністерство транспорту України ніяк не лишить ідею проведення судноплавного ходу "Дунай - Чорне море" через Дунайський заповідник.
Подробиці - у відкритому листі:
Назва і статус
Місце розташування
Адміністративна структура та відомча приналежність
Адреса дирекції
Директор
Робота візит-центру
Територія та історія створення заповідника
Клімат
Рельєф, гідрографія та гідрологія
Грунтоутворюючі породи та грунти
Характеристика природних комплексів окремих ділянок
Флора та рослинність
Тваринний світ
Екскурсійні маршрути
Літературні джерела інформації

Назва і статус:  Дунайський біосферний заповідник - природоохоронна та науково-дослідна самостійна установа.

Місце розташування - крайній південний захід України, українська частина дельти Дунаю (Кілійський адміністративний район Одеської області).

Адміністративна структура та відомча приналежність: Заповідник має службу охорони природи, науковий та еколого-просвітний підрозділи, господарчу частину та, частково, службу самофінансування, які управляються адміністрацією. Заповідник знаходиться в системі Національної акадамії наук України.

Адреса дирекції: вул. Татарбунарського повстання 132а, м. Вилкове Одеської обл., Україна, UA -68355

Ukrainian Danube Biosphere Reserve Tatarbunarskaya Str., 132a, Vilkovo, Kiliya distr., Odessa reg., Ukraine, UA-68355.

Директор: Волошкевич Олександр Миколайович, кандидат біологічних наук
Тел.: 04843 - 2-15-77, 3-11-95
Факс: 04843 - 2-15-77
E-mail: reserve@odtel.net

На початок сторінки



Візит-центр заповідника знаходиться в центральній частині м. Вилкове на вулиці Нахімова, 4 (тел. 04843 - 3-23-40). Це окремий будинок з відокремленим подвірям. У візит-цетрі маються інформаційні, екологопросвітні, природознавчі, краєзнавчі експозиції. Зал візит-центру, місткістю близько 35 чоловік, обладнаний сучасною теле-відеоапаратурою. Мається відеотека фільмів природоохоронної орієнтації. Візит-центр відкритий як для місцевих жителів, в першу чергу школярів, так і для гостей заповідника та міста.

На початок сторінки



Загальна площа дельти Дунаю складає біля 5640 кв. км, в тому числі 1200 кв. км приходиться на українську частину. Дунайский біосферний заповідник, площею 46402,9 га, займає її приморську зону. Він створений Наказом Президента України в 1998 році на базі природного заповідника «Дунайські плавні», який в різних формах існував з 1976 року.
До передбачених відповідним законом зон біосферного заповідника ввійшли:
  • Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю (нижче м. Вилкове) - заповідна, буферна зони та зона антропогенних ландшафтів;
  • Жебріянське пасмо - зона антропогенних ландшафтів;
  • Стенцівсько-Жебріянські плавні - зона регульованного заповідного режиму;
  • Русловий острів Єрмаків - буферна зона та зона антропогенних ландшафтів;
  • Територія прилеглого недіючого рибного господарства - зона антропогенних ландшафтів.
Дунайський біосферний заповідник має перспективу розширення на всі найбільш цінні водно-болотні угіддя Українського Придунав’ я, що  передбачено відповідною Програмою розвитку заповідної справи в Україні на 2001-15 роки. Для цього вони зарезервовані спеціальним Наказом Президента України.

На початок сторінки



Клімат заповідника помірно континентальний з відносно короткою і теплою зимою та тривалим жарким літом. Зима найчастіше триває з середини грудня по першу декаду березня. Літо починається у першій декаді травня та триває до третьої декади вересня.

Середньомісячна температура найжаркішого місяця липня становить 23 ’С з абсолютним максимумом в 39 ’ С. Середньомісячна температура січня коливається від -1 ’ С до -5 ’ С. Річна амплітуда середньодобових температур сягає 41,5 ’ С, а абсолютна - 70 ’ С. Тривалість сонячної радіації перевищує 2300 год./рік. Безморозний період триває до 200 діб, вегетаційний - до 235-245 днів.

Річна сума опадів коливається в діапазоні від 300 до 700 мм і в середньому становить близько 400 мм. Випаровуванність звичайно в два рази перевищує кількість опадів і становить біля 800 мм/рік. Середньорічна температура води в дунайських руслах складає 12,7 ’ С. Річкові води найбільш прогріті в липні-серпні, коли їх температура в середньому становить 24,1 ’С з максимумом в 27,6’С.

На початок сторінки



Рельєф заповідника рівнинний, поверхність майже горизонтальна з невеликим підвищенням в північній частині. Найбільш високими природними елементами території є пісчані дюни Жебріянського пасма, приморські та прируслові гряди. За останні десятиріччя в результаті складування грунту від інтенсивних днопоглиблювальних робіт в півничній частині дельти в районі порту Усть-Дунайськ виникли штучно підвищені рельєфні елементи.

В гідрологічному плані дунайська дельта має добре розвинену систему рукавів, першого та другого порядків. При цьому міжруслові дельтові острови мають блюдцеподібну форму за рахунок підвищених прируслових (зформувалися в результаті відкладів мулу в повеневий період на берегах водотоків) та приморських (виникли внаслідок хвильової активності моря із морського піску та твердого стоку ріки) природних позитивних елементів дельтового рельєфу.

Гідрологічній режим заповідних територій майже повністю зумовлений гідрологією Дунаю. Протягом року ріка приносить в гирлову область в середньому близько 203 куб. км води. Значно більше половини цього об ’ єму приходиться на Кілійський рукав, який живить заповідні угіддя. Рівень води в дельті значно змінюється по сезонам. Найбагатоводніші місяці - квітень, травень і, частково, червень. Найменший стік приходиться на вересень - жовтень. Підвищення фонового рівня Чорного моря, яке спостерігається в останні десятиріччя, поширилося і на дельту Дунаю. Так, за період з 1963 по 1992 роки він біля міста Вилкове (18 км від моря) зріс на 17 см.

На   рівень води в дельті Дунаю значно впливають згінно-нагінні явища. В виключних випадках під їх впливом вода в дельті може підніматись на метр і навіть більше. При цьому підсолена морська вода в придонному шарі нерідко досяє м. Вилкове.

На початок сторінки



Первинна дельта Дунаю сформувалася в післяльодниковий період із твердого стоку ріки на місці Древнєдунайського лиману. Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава, що знаходиться нижче м. Вилкове, в геологічному плані досить молода. Її вік становить тільки біля 400 років. Створена вона на морських мілинах головним чином відкладами твердого стоку ріки з домішками піску морського походження.

Грунти дельти сформувалися на базі річкового алювію та морського пісчаного субстрату в результаті дерново-лучного процесу в умовах сильного та тривалого зволоження. Для дельтових угідь найбільш характерні лучні, лучно-болотні, болотні грунти та солончаки. За механичнім складом вони, переважно, важкосуглинисті та глинисті. На болотні грунти в дельті, природно, приходяться найбільші площі. Формуються вони практично на всіх занижених ділянках. Лучно-болотні грунти займають присхилові ділянки прируслових гряд і формуються в умовах тривалого затоплення. Значні площі в дельті займають новоутворені відклади приморських кіс і прибережних смуг островів. Вони звичайно є бідними на гумус та відзначаються невеликою вологоємкістю. На алювіальних відкладах заплави Дунаю сформувалися дернові грунти різних типів. Засолені грунти представлені солончаками, в яких легкорозчинні солі знаходяться на поверхні.

На початок сторінки



Як уже відмічалось вище, територія Дунайського біосферного заповідника складається з 5-и відносно відокремлених ділянок, які, звичайно, відрізняються екологічною цінністю та характеристиками природних комплексів.

Вторинна (морська) дельта Кілійського рукава Дунаю (нижче м. Вилкове)
Це найцінніша ділянка заповідника. Особливо велике природоохоронне значення має її передній край, де непреривно йдуть інтенсивні процеси дельтоутворення. Серед усіх великих дельт середземноморського та чорноморського басейнів, вторинна дельта Кілійського рукава Дунаю найменше змінена людською діяльністю і природні процеси дельтоутворення виражені тут в найбільшій мірі. Свідченням цих процесів є нові острови та коси, що постійно створюються у приморській зоні дельти. В цьому криється істинно унікальна цінність Дунайського біосферного заповідника.

В плані збереження біорізноманітності найбільше значення в цій ділянці заповідника має мозаїчна приморська смуга з прилеглими мілинами. Це самі цінні в природоохоронному плані угіддя усієї української частини дельти. Тут практично зосереджений основний як ресурсний, так і видовий потенціал заповідника. Своєрідними оазисами біорізноманітності в дельті є розташовані вздовж водотоків прируслові заполавні ліси. Але майже суцільні очеретово-осокові зарості, якими представлені основні, віддалені від моря, площі дельтових островів в цьому плані значно бідніші.

Жебриянське пасмо
На фоні плавнів ця територія заповідника значно відрізняється в рельєфі і являє собою потужні відклади піску з прошарками пилуватого піску. Рельєф цієї ділянки сильно диференційований на слобозадерновані пісчані кучугури з відносною висотою до 4-х метрів та міжгривневі зниження. На жаль, основна частина пасма вкрита штучними різновіковими насадженнями сосни кримської. Але й в цих умовах Жебріянське пасмо ще зберігає значний природоохоронний потенціал, в першу чергу за рахунок рідкісних псамофітних природних комплексів. Цьому в значній мірі допомагає диференційованність рельєфу і інших екологічних факторів та їх динамічність. Певну природоохоронну, екологічну та наукову цінність також мають екосистеми та їх сукцесії підростаючого різновікового соснового лісу. Так наприклад, тут формується досить цікавій для региону лісовий орнітокомплекс.

Стенцівсько-Жебріянські плавні
Це досить цінний природний комплекс Дунайського біосферного заповідника. Незважаючи на те, що ця ділянка заплави повністю одамбована і її гідрологічний режим в значній мірі штучно регулюється, ще біля 10 років тому тут гніздилось до 50% деяких фонових водоплавних та біляводних птахів всієї української частини дельти Дунаю. Проте зараз екосистема плавнів сильно деградована, головним чином за рахунок значного накопичення в ній живих та відмерлих решток очерету, які зайняли до 40% об єму води в угідді і стали причиною багатьох екологічних та економічних проблем. Ця територія потре бує невідкладних заходів по її екологічному відновленню.

Острів Єрмаків
Одамбування острова та невдало регульований гідрологічний режим зумовили замітне осушення та засолення значної частини цього угіддя. Це призвело до значних екологічних змін в його природних комплексах. Разом з тим, утворення на острові чималих ділянок з елементами степової рослинності зумовили появу тут досить рідкого на півдні України степового ентомокомплексу. Велике природоохоронне значення має острівний природний заплавний ліс, який ще в значній мірі зберігся в позадамбовому просторі. В зимовий період відкриті ділянки острова мають велике значення для зимівлі палеарктичних видів гусей, в першу чергу білолобого та червоноволої казарки.

Територія прилеглого недіючого рибного господарства
Ця ділянка включена в заповідник з перспективою її екологічного відновлення. В теперішній час лише незначна її частка використовується в господарських цілях в якості сільськогосподарських угідь. На основній площі спостерігаються вторинні сукцесії. Майбутнє цієї території залежить від багатьох факторів. З природоохоронної точки зору найбільш доцільним було б її відновлення в якості заплавних угідь.

На початок сторінки



Флора Дунайського біосферного заповідника нараховує біля 950 видів судинних рослин, які належать до 371 роду та 97 родин. Серед них значно переважають травянисті види (96,7%). Основне ядро видового складу рослин утворює літоральний флористичний комплекс. Найбільшим різноманіттям відрізняється флора Жебріянського пісчаного пасма. Спектр провідних родин складають Айстрові, Злакові, Бобові, Осокові, Хрестоцвітні, Лободові, Гвоздичні, Губоцвітні, Гречкові, Зонтичні, Жовтецеві, Шорстколисті, на яких приходится більше половини всіх видів. Переважна більшість видів рослин заповідника належить до ентомофільної групи.

В екологічному аспекті у складі флори заповідника переважають мезофіти (23,3%), ксеромезофити (21,0%), мезоксерофіти (17,0%) та гігрофіти (13,2%). Вони складають рослинність травяних боліт та болотистих лук, які займають в заповіднику найбільші площі.

У складі флори заповідника налічується 65 ендемічних видів чорноморсько-каспійського ендемічного комплексу. Вони відносяться до 44 родів та 21 родини. 16 видів рослин занесені до Червоної книги України. В заповіднику знаходяться найбільші в Україні зарості водяного горіха плаваючого та меч-трави болотної.

Значним числом представлені адвентивні види - 13,3%. Вони, головним чином, приурочені до меліорованих земель, а також в значній кількості трапляються на алювіальних ділянках приморських гряд.

Рослинність заповідника являє собою територіально цілісну, але генетично різнорідну сукупність різних її типів: болотної, водної, лучної, галофітної, лісової та псамофітної. Провідним фактором, який визначає територіальний розподіл та співвідношення угрупувань різних типів є гідрологічний режим та інтенсивність алювіального процесу.
Очерет звичайний - основна рослина Дунайської дельти, у деяких місцях досягає розмірів бамбука

Основним компонентом рослинного покриву біосферного заповідника є болотна рослинність, яка займає більше половини його території. Друге місце належить водній рослинності. Вона представлена неукоріненими вільноплаваючими, укоріненими зануреними, укоріненими з плаваючими листками та повітряноводними формами. Лучна рослинність займає рівнинні ділянки прируслових та заплавних гряд і представлена угрупуваннями болотистих, засолених, справжніх та остепнених лук.

Значні площі займає псамофітна рослинність. Основні її масиви приурочені до пісчаних арен Жебріянського приморського пасма.

Лісова рослинність заповідника є характерним елементом плавнів дельти Дунаю, хоч і не займає в ній значних площ. У її складі переважають різні види верб. Серед них найбільш звичайні верба біла та верба ломка. Чагарникова рослинність, як і лісова є також характерним елементом дельти. Вона підрозділяється на чагарникову заплавну та чагарникову приморську. Найбільш характерним видом чагарникової приморської рослинності є обліпиха крушиновидна. Її зарості в заповіднику найбільші серед природних в Україні. Солонцева та солончакова рослинність не є характерним елементом плавнів Дунаю і представлена досить незначними площами.

Для території заповідника на сьогодні відомо 39 видів грибів, які належать до 21 роду. Це далеко неповний їх список, так як детальні мікологічні обстеження данної територіі практично не проводились.

На початок сторінки



По кількості видів фауни дельта Дунаю є чи не найбагатшим місцем у сучасній Європі. Досить повно тваринний світ представленний і на території Дунайського біосферного заповідника.

Для заповідника відомо 1937 видів комах, серед яких 40 занесено до Європейського червоного списку та Червоної книги України. Причому, по оцінках експертів, це лише значно менше половини всіх комах, що реально мешкають на його території. Загальна кількість останніх оцінюється в 5,5 тисяч. Цікаво, що серед виявлених для заповідної території видів комах 7 є новими для науки.

Фауна риб заповідника нараховує 90 видів, які належать до 30 родин. При цьому в заповідних водах зустрічаються всі 7 видів риб із Європейського червоного списку. А серед 32 видів риб, занесених до Червоної книги України, тут мешкає 15. Серед них і білуга - найбільша серед риб, що мешкають в прісних водах. Особливу роль Дунай, в тому числі і заповідна акваторія, відіграють для збереження чорноморських стад прохідних осетрових риб. Серед всіх річок Чорноморського басейну тільки в Дунаї ще зберігся їх природний нерест. Промислові запаси основних видів річкових риб після широкомасштабного обвалування пойми в 1960-70-х роках, що призвело до втрати близько 30 тисяч га нерестилищ, значно скоротилися.

Фауна земноводних заповідника та найближчих прилеглих територій нараховує 11 видів та 11 підвидів, які належать до 2 рядів, 6 родин і 6 родів. Плазунів для заповідних територій відомо 5 видів та 6 підвидів, які належать до 2 рядів, 3 родин і 5 родів. Серед земноводних найбільш чисельними є озерна та їстивна жаби, звичайна квакша та дунайський тритон, а серед плазунів - болотна черепаха та звичайний вуж. Серед цієї групи тварин види, що занесені до Європейського червоного списку та Червоної книги України в заповіднику відсутні.
Гніздо пелікана рожевого на приморській косі
(фото Дунайського біосферного заповідника)

Найчисельнішою та найважливішою як в природоохоронному, так і екологічному та економічному плані групою хребетних тварин заповідника є птахи. Тільки з 1983 року їх на теперішній території біосферного заповідника відмічено 257 видів, що становить біля 63% орнітофауни України. А всьго в дельті Дунаю за весь час спостережень зареєстровано більше 320 їх видів. Звичайно, зустрічі значної кількісті із тих, що ще не відмічені на заповідній території досить ймовірні. Про далеко неповний існуючий список орнітофауни заповідника свідчить реєстрація на розташованному приблизно в 22 км в морі від його морської границі острові Зміїному 236 видів птіхів, не менше 20 з яких невідомі для заповідника.
Пелікани рожеві у дельті Дунаю все ще звичайні.

З 5-и ділянок заповідника найбільше видове різноманіття птахів характерно для вторинної дельти Кілійського рукава - 220 видів. Далі в цьому ряду слідують Стенцівсько-Жебріянські плавні, Жебріянське пасмо, острів Єрмаків та територія ставкового господарства.

Серед зареєстрованих на заповідній територіі 257 видів птахів 44 (17,1%) занесено до Європейського червоного списку та Червоної книги України. Найбільша їх кількість трапляється у вторинній дельті Кілійського рукава Дунаю - 37. Дещо менше - 35 - відомі для Сценцівсько-Жебріянських плавнів, 28 - для Жебріянського пасма, 25 - острова Єрмаків та зовсім незначна кількість для ставкового господарства.
Спеціальний будиночок для спостереження за птахами - вигляд з води
(фото В. М. Малих)

Серед колоніальніх птахів територія Дунайського біосферного заповідника найбільш вагома для малого баклана - до 700 пар, що становить біля 6% світової популяції виду, та ковпика (косаря) - до 360 пар. Досить численні в заповіднику великий баклан, сіра, руда, мала та велика білі чаплі, квак, річковий та рябодзьобий крячки.

Ссавці в заповіднику представлені 42 видами. Серед них 6 (14,3%) занесено до Європейського червоного списку та 13 (31,0%) - до Червоної книги України. Для таких із них як норка європейська та кіт лісовий дунайські дельтові угіддя є дуже важливими для їх виживання в європейському масштабі. Окремі види ссавців на заповідній території мають певне мисливське та промислове значення. Їх раціональна експлуатація доцільна в відповідних зонах заповідника. Це, в першу чергу, ондатра та свиня дика.

На початок сторінки



Відвідувачам заповідника, окрім екскурсій по   візит-цетру, пропонується цілий ряд описаних нижче маршрутів в найцікавіші куточки української частини дельти Дунаю.

«НОВА ЗЕМЛЯ» Дунай щорічно виносить в Чорне море мільйони тон мулу. На передньому морському краї дельти з нього створюються нові коси та острови. Вони становлять саму молоду природну сушу Європи. Вам пропонується рідкісна можливість потрапити в число перших її відвідувачів з отриманням відповідного іменного Диплому. Вільна природна стихія другої по величині ріки Європи, царство птахів та води залишать у Вас незабутні враження.

«ЕКОЛОГІЧНА СТЕЖКА «ЛЕБЕДИНКА»» Дельта Дунаю - рідкісний куточок Європи, де природа розвивається за своїми вічними законами. Захоплюючі почуття охоплюють відвідувача від спостереження істинно первозданної природи в усій   її величі. Колонії птахів, різнолике пташине населення на морських мілководдях, природний заплавний ліс в поєднанні зі зручністю пішої подорожі по вдало прокладеній деревяній стежці, зручний та чималий будиночок для спостережень за птахами доставлять Вам багато приємних хвилин.

«ЗАПОВІДНЕ МОРСЬКЕ УЗБЕРЕЖЖЯ» Дві стихії - одна із самих великих річок Європи та Чорне море віками трудилися над створенням Дунайської дельти. Дякуючи заповіданню цей куточок незайманної природи майже не зазнав впливу людської діяльності. Первозданне безлюдне морське узбережжя з широким пісчаним пляжем, одне із самих великих в українській частині дельти заплавне озеро з багатогектарними заростями водяних лілій та водяного горіха, царство птахів не зможуть нікого залишити байдужими до цих природних див.

«НУЛЬОВИЙ КІЛОМЕТР» По території 8 держав несе Дунай свої могутні води. Подолавши майже 2900-кілометрову дистанцію, повноводна ріка зустрічається з Чорним морем. Це магічне місце притягує мільйони жителів Дунайського басейну. Але далеко не всім із них пощастило відвідати його. Вам надається така рідкісна можливість. Первозданна природа, безлюдний приморський пляж, новостворенні на морських мілинах острови та коси, багатоголике пташине царство, заспокоять, розслаблять і доставлять задоволення кожному відвідувачу.

По замовленню гостей, в залежності від їх побажань та інтересів, а також можливостей заповідника для Вас можуть бути організовані спеціальні тури вихідного дня, а також високоспеціалізовані подорожі такі як спостереження за найцікавішими видами птахів, знайомство з традиціями місцевого рибного промислу, місливські тури (в дозволенних для полювання місцях) та інше. Для розвитку такої діяльності в заповіднику відведені спеціальні зони, де в першу чергу в інтересах природи туристичне навантаження на кожну ділянку ретельно нормується. В результаті тут Ви ніколи не побачите слідів перебування попередніх груп. Пам’ ятайте, що відвідавши в якості туриста Дунайський біосферний заповідник, Ви не тільки отримаєте істинне задоволення, але й допоможете збереженню найцінніших природних скарбів дунайської дельти, оригінальної культури місцевого населення.

На початок сторінки



  1. Александров Б. Г. та інші. Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника, збереження та управління (ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко). Київ - Наукова думка, ІнтерЕкоЦентр, 1999. - 702 с.
  2. Волшкевич О.М., Жмуд М.Є., Титарь В.М. Дунайський біосферний заповідник. План управління (менеджментплан). Київ - Вилкове, 1999. - 64 с.
  3. Жива Україна. Екологічний бюлетень, 1998. - № 4-5. 16 с.
  4. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дубына Д.В. Государственный заповедник «Дунайские плавни». Киев : Наукова Думка, 1984. - 288с.
  5. Zhmud M. Ye. The present-day conditions of the vetlands in the Ukrainian Danube Delta. In: H.J. Nijland (ed.) Dealing with nature in deltas. Proceedings Wetland Management Symposium. Lelystad, The Netherlands 1998. RIZA Report 99.011. Institute for Inland Water Management and Waste Water Treatment RIZA, Lelystad, 1999. - P. 143 - 156.
  6. Zhmud M., Voloshkevich F. Ukrainian Part of the Transfrontier Danube Delta Biospere Reserve   // The Danube Delta Biosphere Reserve, Romania/Ucraine. - Kyiv, 1999. - P.29 - 46.

    * В тексті також використані раніше не опубліковані матеріали укладача.

На початок сторінки



Специальные проекты

ЭкоПраво - для Природы и людей

ЭкоПраво

Экорепортёр -
   Зелёные новости

Система добровольной сертификации

Система
   добровольной
   сертификации

Ярмарка
   экотехнологий

Экология и бизнес

Знай, что покупаешь

За биобезопасность

Общественные
   ресурсы
   образования

Информационные партнёры:

Forest.RU - Всё о российских лесах За биобезопасность Совет при Президенте Российской Федерации по содействию развитию институтов гражданского общества и правам человека Центр экстремальной журналистики

Обмен баннерами