На главную страницу кампании
в защиту Дунайского заповедника
Документы
Додаток 1
Технічні зауваження
до “Проекту організації території та охорони природних комплексів Дунайського біосферного заповідника Національної академії наук України””, підготовленого Українським науково-дослідним інститутом екологічних проблем (УкрНДІЕП),
Харків, 2004
1. В тексті документів кілька разів наводиться помилкова цифра щодо площі СЖП – 7811 га. Це є площа СЖП разом з Солоним лиманом, який сьогодні ще не входить до складу ДБЗ. Помилково ця цифра внесена і до Указу Президента України від 2 лютого 2004 року № 117, на який автори посилаються.
2. Використовується стара назва Мінприроди України - Мінекобезпеки (стор. 10).
3. Основні функції і завдання ДБЗ визначені не тільки двома Указами Президента України (1998 рік № 861, 2004 рік № 117). В Проекті ж сказано саме так. А де Закон України “Про природно-заповідний фонд України”, Севільська стратегія і т.інш.? (стор. 11).
4. Якщо вже й перераховувати Укази Президента України щодо ДБЗ і давати їх тексти, то повинно бути названо три Укази Президента України. В “Проекті” відсутній текст Указу Президента від 10 червня 2003 року № 502 (стор. 11 –14).
5. На стор. 16 наведене помилкове порівняння площі ДБЗ з заповідною зоною румунського резервату. Сказано, що “площа ДБЗ значно менша площі навіть заповідних ядер румунського біосферного резервату”. Фактично площа ДБЗ – 50252,9 га, а заповідних ядер румунського резервату - 50600,0 га, тобто різниця в площах всього на 347,1 га на користь румунської заповідної території. Вираз “значно менша” не являється коректним.
6. Наводяться застарілі дані про “помітну роль” ондатри в економіці місцевих жителів (стор. 36, 62, 140), а на стор. 64 підкреслюється, що ведеться промисел ондатри (до 2 тис. шт. в рік). Ондатра не відіграє цієї ролі зараз із-за малочисельності. Тенденція до значного скорочення чисельності ондатри спостерігається вже кілька років і вона характерна для водно-болотних угідь дуже багатьох дельт Європи. Причина цього явища ще переконливо не встановлено. Промисел ондатри в регіоні не ведеться, а має місце браконьєрство незначних масштабів.
7. На стор. 83 – недостовірна інформація щодо належності мисливських угідь Кілійського району. Зараз мисливські угіддя Кілійського району належать Кілійському районному товариству мисливців та рибалок (КРТМР), а не, як сказано в “Проекті”, Одеському обласному товариству мисливців та рибалок. КРТМР давно вийшло із складу Українського товариства мисливців та рибалок.
8. Необхідна редакція тексту на стор.88, оскільки за текстом “Проекту” на територію ДБЗ не поширюється дія Правил промислового рибальства. Це не відповідає дійсності. Формально не поширюється дія затверджених Правил любительського рибальства. Останнє ніяк не випливає із вимог режиму території ДБЗ, а більше пов’язано з організаційно-правовим вирішенням цієї проблеми.
9. Площа ДБЗ в “Проекті” кілька разів повторюється в варіанті Указу 1998 року № 861 – 46402,9 га і в варіанті Указу 2004 року № 117 – 50252,9 га, хоча мова йде про загальну площу в кінцевому варіанті, тобто – 50252,9 га (стор. 139).
10. Наведене на стор. 161 зонування території ДБЗ, яке пропонується авторами “Проекту”, вимагає суттєвих змін і врахування пропозицій адміністрації ДБЗ, які раніше нами надавалися і надаються в тексті “Зауважень”.
11. При переліку основних напрямків діяльності ДБЗ автори “Проекту” не назвали такий важливий напрямок, який випливає із самої суті біосферного заповідника, як “організація раціонального використання природних ресурсів” (стор. 162).
12. Викликає подив пропозиція авторів “Проекту” щодо необхідності розкриття барів напроти проток Дунаю в заповідній зоні: Циганка, Восточне, Старостамбульське, Анкудинове, Бистре і т. інш.
13. В “Проекті” пропонується канал Дунай – Сасик віднести до зони регульованого заповідного режиму. Як відомо, територія каналу взагалі не входить до складу ДБЗ (стор. 173, див. також стор. 238).
14. В переліку урядових рішень про організацію і розширення заповідної території в дельті Дунаю не названа постанова Ради Міністрів України 1978 року (стор. 236).
15. Наведені в Картці первинного обліку території ДБЗ (стор. 236-290) дані потребують уточнення. Наприклад, на стор. 284 сказано, що в складі земель ДБЗ - 10536,2 га земель запасу та земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту. Такі землі в межах населених пунктів в складі ДБЗ відсутні.
16. На стор. 238 наведена назва неіснуючого в дельті озера – “Середнє”, на стор. 236 – названий вже не існуючий номер телефону ДБЗ – 2-15-77.
17. Наведені в “Проекті” дані щодо фауни та населення птахів дещо відрізняються від новітніх. По цілому ряду показників вони являються застарілими.
18. В тексті відносно птахів є грубі помилки. Так, наприклад, на стор. 35 вказано, що колонія малого баклана в СЖП є найбільшою серед всіх відомих для цього виду. Як відомо, малий баклан в останні роки в СЖП взагалі не гніздиться.
19. В Змісті “Проекту” неправильно наведено деякі сторінки розділів. Так, Додаток 2 знаходиться на 236 стор., а в Змісті вказана 233 стор.
20. Є математичні помилки в таблиці на стор. 9: значно завищена площа зони антропогенних ландшафтів ДБЗ і т. інш.
21. Далекі від реального сьогодення рекомендації “Проекту” щодо створення на базі заповідника центру штучного розведення рідкісних та зникаючих видів фауни та флори.
22. Не зрозумілі питання, пов'язані з забрудненням підземних вод військовими об'єктами (стор. 121), тому що таких на території заповідника не має. Вказуючи на вкрай низьку якість води Дунаю (V категорія якості) не планується ніяких заходів щодо забезпечення якісною питною водою населення.
23. Наводячи інформацію про згасання гирл північної частини заповідної дельти, автори “Проекту” називають гирло Північне (стор. 133 і далі), яке давно перетворилося в сагу, і не має зв'язку ні з Очаківським гирлом, з яким воно було зв'язане до середини минулого сторіччя, ні з морем. Можливо, мова йде про гирло Полуденне, але йому дано неправильну назву.
24. Констатуючи потребу в моніторингу екосистем і видів на території заповідника, розробники “Проекту” чомусь посилаються на необхідність його проведення разом з Мінтрансом України (стор. 207-208).
25. В “Проекті” відсутні положення діючих “Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря”, які стосуються територій нещодавно включених до складу ДБЗ - верхів`я оз. Сасик та Джантшейського лиману (Малого Сасика). Згідно цих Правил у верхів`ї оз. Сасик заборонено проведення промислового лову на протязі року. Промисел риби у Джантшейському лимані ведеться, згідно лімітів, виданих Головрибводом.
Директор Дунайського
біосферного заповідника, к.б.н. О.М. Волошкевич
