На главную страницу кампании
в защиту Дунайского заповедника
Документы
Звіт Місії Юнеско та Рамсарської Конвенції
до Дунайського Біосферного Заповідника
та Рамсарського об”єкту „Кілійське Гирло”
АЛЬТЕРНАТИВНІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО СУДНОВОГО ХОДУ ЧЕРЕЗ
УКРАЇНСЬКУ ЧАСТИНУ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ
Варіант А передбачає судновий хід, розташований у "Рукаві Бистрому", що перетинає поперек середину заповідної зони Дунайського біосферного заповідника і Рамсарського угіддя, що є частиною транскордонного Біосферного заповідника «Дельта Дунаю» і Рамсарського угіддя в Україні і Румунії. Українська Національна Академія Наук, відповідальна за управління Дунайським біосферним заповідником через його адміністрацію у Вилково, розглядає цю пропозицію як неприпустиму. Інші установи, включаючи численні неурядові організації в сфері охорони навколишнього середовища в Україні і за кордоном, критикували цей варіант. У ході нашої зустрічі з представниками неурядових організацій в Одесі, всі учасники обговорення, крім представника Партії зелених, критикували цей вибір і процедуру його прийняття Міністерством транспорту. Їхні два головних аргументи проти вибору цього шляху – нанесення збитків навколишньому середовищу і його несприятливий вплив на заповідну зону ДБЗ і Рамсарського угіддя.
Однак, Міністерство транспорту і Державне підприємство «Дельта-Лоцман» розглядають цей Варіант як найбільш здійсненне і найбільш економічне рішення, проголошуючи, що його вплив на навколишнє середовище був би мінімальним. Їхній погляд підтриманий твердженнями деяких учених з Одеського і Київського університетів, а також висновками семінару, проведеного в Одесі 16-20 жовтня 2003 із ученими з України і деяких інших країн, запрошеними захисниками Варіанта A.
Варіант Б пропонує поновлення і модернізацію дотепер використовуваного суднового ходу по "Очаківському рукаву", що є рукавом Дунаю і каналу Прорва у найбільш північній частині дельти (в перехідній зоні біосферного заповідника, по північній границі заповідної зони), і короткого "технічний каналу", який з'єднує ці рукави Дунаю з Усть-Дунайським портом на Жебриянській затоці Чорного моря. Цей вибір, чий вплив на цінні частини ДБЗ здається мінімальним, схвалений Українською Національною Академією Наук, адміністрацією ДБЗ і численними неурядовими організаціями як тимчасове або напів-постійне рішення перед матеріалізацією Варіанту В (див. нижче). Відповідно до них, Вибір Б може бути виконаний відносно легко, за короткий термін і за відносно низьку ціну.
Варіант В стосується будівництва шлюзованого каналу в північній частині ДБЗ (в перехідній зоні), зв'язуючи "Соломонів рукав", що є рукавом Дунаю з Жебриянською затокою Чорного моря. Варіант В - варіант більш ранньої пропозиції, зробленої інженером Чеховичем ще на початку 20-ого сторіччя. Цей вибір розглядається Українською Національною Академією Наук, адміністрацією ДБЗ і численними неурядовими організаціями як життєздатний на перспективу. Довговічність каналу, на їхню думку, виправдала б його високі витрати на будівництва (фінансування із приватних джерел). Геологи і географи Одеського університету критикують Варіант В через його вплив на єдину древню систему дюн в Українській частині дельти Дунаю. Оскільки канал проходив би тільки через край древньої системи дюн, і оскільки більшість старих дюн засаджено немісцевою чорною сосною, біологи від Української Національної Академії Наук і адміністрації ДБЗ розцінюють вплив Варіанту В на навколишнє середовища як незначне.
13 жовтня 2003 (якраз перед нашою місією), Український Уряд, як стверджують, схвалив Варіант A, запропонований підприємством „Дельта-Лоцман” і Українським Міністерство транспорту. 27 жовтня 2003, відповідно до кампанії Неурядових організацій, це рішення було скасовано. Міністерство навколишнього середовища і природних ресурсів інформувало місію, що Міністерство запросило оцінку впливу на навколишнє середовища усіх трьох виборів, і можливо інших, яка буде представлена до травня/червня 2004. Тільки тоді буде Міністерство приймати заключне рішення щодо цих варіантів.
Відповідні місця розташування запропонованих варіантів суднового ходу, а також існуючих, наведено на карті ДБЗ, що додається.
ВИСНОВКИ
24. Було досягнуто загальної угоди між всіма сторонами щодо необхідності будівництва суднового ходу через українську частину дельти Дунаю. Аналіз більш ранніх досліджень показує, що ідеальне рішення не можливе. Уряд України повинен бути підтриманий в його тривалих зусиллях, щоб знайти краще можливе рішення, беручи до уваги унікальну ситуацію в цьому регіоні, який визнано міжнародно важливим відповідно до Програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера" та Конвенцією щодо водно-болотних угідь. і
25. За короткий час перебування, місія дізналась про позиції усіх головних зацікавлених сторін на національному і місцевому рівнях щодо трьох альтернатив, запропонованих для розташування суднового ходу: Варіант А через природний рукав Дунаю Бистрий, Варінт Б - повторне відкриття колись використовуваного Очаківського рукава ріки Дунай і Варіант В щодо планування будівництва шлюзованого каналу по Соломонову рукаву Дунаю до Жебриянської затоки Чорного моря. Для того, щоб прийняти виважене рішення, Уряд України повинний мати в своєму розпорядженні результати всебічної оцінки впливу на навколишнє середовище усіх трьох варіантів. Тому рекомендується, щоб об”єктивне вивчення було почато швидко, охоплюючи не тільки соціально-економічні, навігаційні і геоморфологічні аспекти, але також стосувалося і біорізноманіття (види і природні середовища існування). Прийняті та представлені до місії звіти ще не виконують цю вимогу.
26. Оскільки побудувати судновий хід поза Дунайським біосферним заповідником (через його надмірну вартість) є неможливим, усі три альтернативні варіанти нанесуть певну екологічну шкоду високодинамічній природній екосистемі. Ілюстрація динаміки дельти наведено в прикладеній карті середнього щорічного руху землі або відступу (метри в рік) по узбережжю Чорного моря в Кілійський район дельти (мал. 2). Тому важливо обмежити ті впливи до граничного мінімуму і давати компенсацію за нанесені збитки. Запобігання збиткам є більш дешевим вибором при узятті до уваги всіх аспектів навколишнього середовища, ніж відновлення. Екологічні міри компенсації повинні бути заплановані і виконаний паралельно з плануванням будівництва Суднового ходу. Їх позитивний ефект щодо захисту видів і природних середовищ існування та процесів повинний бути відслідкований.
27. Маючи це за основу та порівнюючи три варіанти, описані вище, місія вважає, що Варіант А (Бистре) представив би найгірше рішення через свою шкоду, нанесену навколишньому середовищу і витратах в часі, пов”язаних із необхідністю провести компенсаційні заходи, які вимагаються природоохоронним статусом.
28. Серед цих трьох проаналізованих альтернатив, Варіант Б (Очаківський), виявляється як найбільш здійсненний і найбільш широко прийнятним рішенням за короткі та середні терміни. Це забезпечило б швидкі соціально-економічні вигоди, відновлення та використання існуючої інфраструктури порту Усть-Дунайський. Однак, у довгостроковій перспективі, бажано видалити ці портові спорудження за межі Дунайського біосферного заповідника, як було вказано багатьма заінтересованими сторонами.
29. У довгостроковій перспективі, найбільш життєздатним є рішення про будівництво суднового ходу поза динамічною частиною дельти. Варіант В (шлюзований канал) міг би забезпечити це з мінімальним впливом на навколишнє середовище. Місія була поінформована, що важкі інвестиційні витрати на будівництво за цим варінтом можна було б перенести за рахунок залучення приватних джерел. У будь-якому випадку, мається компроміс в тому, що при цьому варіанті витрати на обслуговування будуть більш низькі в кінцевому рахунку, порівняно з іншими двома варіантами.
30. На додаток до заходів по екологічній компенсації, необхідним для кожного з варіантів, згаданих вище, додаткові заходи щодо поліпшення функціонування Дунайського біосферного заповідника повинні бути здійснені, а саме визначення його зонування відповідно до керівних принципів програми „Людина і біосфера”, підготовка і здійснення інтегрованого менеджмент-плану за участю місцевих громад, контролювання ключових екологічних показників Дунайського біосферного заповідника та розвиток його туристичної інфраструктури в контексті місцевого соціально-економічного розвитку Вилково.